• Гаряча тема

Ану, посуньтесь, бізнес прийшов

Зенон МИХЛИК.

Хмельницька область.

На нещодавній сесії Хмельницької обласної ради укотре «пролетів» проект рішення про погодження надання приватному акціонерному товариству «Майдан-Вильський комбінат вогнетривів» спеціального дозволу на користування надрами.

ЗА ІНФОРМАЦІЄЮ постійної депутатської комісії з питань екології, а також профільного департаменту облдержадміністрації, регіональний ландшафтний парк «Мальованка», на частину території якого накинули оком «з метою геологічного вивчення» власники підприємства, має важливе природоохоронне, рекреаційне значення. Зокрема, тамтешні водно-болотні вгіддя визнані унікальними у Європі.

— Там водяться п’ять рідкісних видів ссавців (зокрема видра річкова, горностай, борсук), 10 видів птахів (серед них лелека чорний, змієїд), 11 видів червонокнижних комах, які можуть існувати саме в умовах цих угідь, — пояснила начальниця департаменту природних ресурсів та екології ОДА Тетяна Дзюблюк. — Наступ бізнесу з його кар’єрами на водно-болотну рослинність руйнує водний баланс, підриває кормову базу для тамтешніх тварин. Отже, той об’єкт може зникнути. Загалом зауважу: в регіоні уже настає безводдя, люди у селах скаржаться, що немає води у криницях.

Це означає, що заплановане комбінатом користування надрами ділянки площею 111,51 га на східній околиці села Судимонт Шепетівського району «з метою геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислова розробка первинних каолінів та пегматиту (польового шпату)», справлятиме негативний вплив не лише на тваринний і рослинний світ «Мальованки»: там проживають і люди. Натомість депутат облради Олександр Дехтярук наполягав на погодженні спеціального дозволу, який би відкрив шлях до гірничого «освоєння» цього чарівного куточка Полісся.

— Там ніякого парку нема, тільки ліс, — переконував він колег з трибуни сесії. — У них (власників комбінату. — Авт.) є акт на постійне користування тією ділянкою. Тож ніхто там не може нічого робити, крім них. Тим більше, що вони зараз беруть дозвіл лише на геологічне вивчення (може, там нічого й нема). Проте на сесіях ми це питання весь час переносимо…

Зі слів депутата виходило, що така позиція облради принаймні недалекоглядна, заважає інвестору розвернутись. Мовляв, він уже завіз імпортного обладнання на 2,5 млн євро, має намір розбудовувати виробничі потужності… Щоправда, діючий цегельний завод закрив, бо «нині це не вигідно».

На ті «перспективні плани» комбінату відреагував депутат Врам Мовсісян. Каже, про це наслухався достатньо, адже підприємство — на території його виборчого округу. Як член постійної комісії обласної ради з питань будівництва, житлово-комунального господарства, інвестиційної політики, природокористування та екології, бував на комбінаті, бачив те суперобладнання, яке… не використовується. Інвестори ж продовжують оббивати пороги облради, щоб отримувати спеціальні дозволи на користування землями — спершу 39,5 гектара, потім уже 108-ма. «Ділянки одержали, однак нічого не роблять з того, що обіцяли, лише вивозять і реалізують добутий каолін», — констатував Врам Македонович.

Згадуваний комбінат вогнетривів, який нині контролює чи не найбагатше на Поділлі родовище цінної білої глини — Майдан-Вильське, за інформацією ЗМІ, належить Керамічній групі «Голден Тайл». У її власності Харківський завод із виготовлення керамічної плитки, а також ПАТ «Шахтострой», що в Костянтинівському районі Донецької області, звідки теж отримує сировину. Надлишки її продає в Італію, Іспанію… А в Полонному на Хмельниччині простоює і руйнується відомий раніше далеко за межами України фарфоровий завод, високопрофесійний колектив якого з місцевих каолінів творив не лише ужиткові, а й високохудожні речі.

— Я не проти, аби інвестори розвивали бізнес у нашій області, однак вважаю неприйнятним, коли вони звідси вивозять дороговартісну глину, а робочі місця створюють у Харкові, — висловив свою категоричну незгоду депутат облради Микола Дячук. — Я також проти, щоб нашу сировину везли до країни-агресора. Хіба ми цього не бачимо? Уже чітко прослідковується монополія на місцеві корисні копалини. Тому пропозиція інвесторам: хочете їх використовувати, то організовуйте, як зобов’язувалися, виробництво на Хмельниччині, тут сплачуйте податки. Нашим людям потрібна робота.

Більшість депутатів обласної ради підтримала цю вимогу до київських і харківських бізнесменів, котрим надто вже не терпиться прихопити якомога більше каолінової сировини, щоб вистачило «із запасом». Пояснили інвесторам доступно: виконаєте свої обіцянки, тоді можна буде вести мову про нові земельні ділянки і дозволи щодо вивчення запасів надр. Адже є гіркий досвід: «якщо знову дозволимо, потім буде важче вести діалог».

Як уберегтись «Мальованці» од усе більших бізнесових апетитів? Передусім, слід завершити розпочату на початку нинішнього тисячоліття землевпорядну роботу — тоді було розроблено проект організації території регіонального ландшафтного парку, проте не відвели його меж. Нині, повідомила на сесії Тетяна Дзюблюк, є домовленість, що «Мальованка» перейде в оперативне управління національного природного парку «Мале Полісся». Отже, за фінансування природоохоронного фонду він зможе виступити замовником проекту винесення її меж у натурі.

— Таким чином, збережемо цей унікальний об’єкт для майбутніх поколінь, — певна Тетяна Василівна. — Щоб наші діти і внуки вивчали тваринний та рослинний світ не в комп’ютерах, а спостерігали їх безпосередньо в природі, приїхавши у «Мальованку».