Архів
П’ятниця,
19 квітня 2019 року

№ 31 (19678)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Добрий господарВесела світлицяНаша пошта

Наша пошта

Добірку підготувала
Валентина ЮРЧИШИНА.

Версія для друку          До списку статтей
  • Рядки з листів

Як підказує розум і серце

НЕЩОДАВНО дивився по телевізору інтерв’ю з Л. Кравчуком, який скаржився, що не вповні одержує президентське утримання, а лише 18 тис. грн депутатських. Але мені жаліти його не захотілося. І не тому, що одержую дві тисячі грн пенсії. Бо промовчав Леонід Макарович, куди подівся Чорноморський флот і про свою «хатину» за кордоном. Та й загалом як він став президентом. Промовчав і про те, що саме за його каденції був покладений початок анексії Криму, бо залишив на нашій території російську військову базу. А тих, хто наполягав, щоб флот перебазувався в Новоросійськ, звільнив. І найогидніше, що кожен із його наступників сприяв мрії Кремля прибрати Україну до рук. Тож у результаті маємо те, що маємо.

Юрій МИХАЙЛЕНКО.

с. Бовтишка Олександрівського району

Кіровоградської області.

 

Прикро, що ми не славні сини великого народу, бо добровільно змиряємося з роллю слабких і менших, шукаємо вигідного миру з агресором, капітулюємо, забувши і трьохсотлітню війну Москви з українською мовою, і голодомори, і репресії, і гібридні війни. Хіба не очевидно, що всякий, хто йде випрошувати мир у московського царя, втрачає Україну, бо Москві не потрібен мир. Москві потрібна вся Україна. А щоб нами заволодіти, потрібні українські «шарикови» і «швондери», які й покликані виконати цю заповітну мрію Московії. Ми егоїсти, бо, демонструючи таку шокуючу безвідповідальність у своєму моральному і громадянському виборі, забираємо у наших дітей і внуків майбутнє, залишаючи їм не сильну і вільну Україну, а країну з величезною купою проблем (якщо до тієї пори хижа лапа московського імперіалізму нас остаточно не розчавить). Коли ми в своїй духовній сліпоті визнаємо себе шматком Московії, добровільно здаємося на милість завойовнику, то нам немає виправдання.

Валерій ПРАВДОСВІТ.

Київська область.

 

Після першого туру виборів зробив аналітичну паузу. А що далі? Те, що наші «україноцентричні» гетьманчики не домовилися між собою, не скинулись на ваги одного, то окрема тема. А нині В. Зеленському щастя президентства звалилось на голову. Він уже не просто комік, він камікадзе. Станеться диво, якщо зможе своє малоросійське нутро змінити на проукраїнську оболонку. Звичайно, за рахунок відповідного фахового оточення.

Олексій ПЕРЕДЕРІЙ.

с. Мала Білозерка Василівського району

Запорізької області.

 

Кандидат на пост глави держави Зеленський у політиці, державотворенні початківець. Щоб стати президентом, йому потрібно ще багато вчитись. Якщо ж справді є патріотом України, а він часто вигукує «Слава Україні!», то хай не шкодить нашій державі й відмовиться від боротьби за президентське крісло.

А. К. МЕДВІДЬ.

смт Теофіполь Хмельницької області.

 

Проголосуймо, люди, так, як підказує нам розум і серце, за чесного і справедливого кандидата в президенти, який подолає мафію, корупцію, витягне Україну з безодні, наведе лад у державі й припинить війну.

Андрій НІФОПТОВ.

с. Чорбівка Кобеляцького району

Полтавської області.

 

Версія для друку          До списку статтей
При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове