Добрий господар

Чому всихають пересаджені черешні

ІНКОЛИ можна почути нарікання щодо пересаджених черешень: спершу деревця нібито прижилися — розпустили листя, навіть зацвіли, а в другій половині червня всохли.

І це при належному догляді — вчасному поливі й мульчуванні пристовбурних кругів. Що ж могло трапитись?

Варто зауважити, що серед садових культур черешня — найчутливіша до різного роду чинників.

Насамперед агротехнічних. Найкраща приживлюваність — в одно-дворічних дерев. Гірша у трирічних. Старіші дерева взагалі не варто пересаджувати — приживлюваність дуже низька. Слід пам’ятати, що під час пересаджування травмується коренева система дерева. Тому обов’язково потрібно обрізати крону, щоб підземна частина могла щонайкраще забезпечити надземну поживними речовинами.

Окрім того, черешня вразлива до морозів. Низькі температури спричиняють підмерзання кори та камбію, що влітку проявляється всиханням дерева.

Величезної шкоди завдають личинки хрущів. Вони здатні знищити цілі насадження молодих дерев.

Тож, знаючи ці проблеми, можна зробити висновки.

Перша помилка при пересаджуванні черешні — крона залишилася не обрізана, до того ж дозволили дереву цвісти, що надто виснажило його, й до того вже травмоване. Цього можна було уникнути.

Можливо, дерева підмерзли ще взимку, а пересадження їх лише «підштовхнуло» до загибелі. Тут зарадити нічим.

Готуючи ями під дерева, слід ретельно вибирати личинки травневих жуків. Засипаючи саджанці поживним ґрунтом, також варто звертати увагу і знищувати шкідників. Якщо є підозра, що дерево ушкоджується через кореневу систему, його потрібно пролити розчином будь-кого препарату, який використовуєте для боротьби з колорадськими жуками (актара, ариво тощо).

І останнє. У кожній місцевості слід вирощувати лише районовані для цієї кліматичної зони сорти. Північні і західні райони вважаються несприятливими для вирощування черешні.