Добрий господар

Розсада після «крутого піке»

КОЛИ розсаду розпікірують із посівних ящиків до парників чи окремих більших горщиків, на рослинах жовтіє листя. Таке може повторитися за певних погодних умов і після переселення розсади на постійне місце.

Це відбувається через порушення роботи кореневої системи внаслідок її травмування або охолодження. І обох причин уникнути практично неможливо.

Хоч як обережно ми намагаємося виймати рослину з ґрунту, тоненькі корінчики все одно обриваються. Та й сама суть пікірування полягає у прищипуванні вертикального корінця, аби стимулювати відростання якомога більшої кількості бокових коренів.

Друга причина — температурні умови. До цього розсада росла на підвіконні у хаті чи теплій кухні. Відтак рослини опиняються у більш природних умовах — холодному парнику. Хоча рекомендоване загартування на свіжому повітрі відбулося, та все ж ґрунт не охолоджувався до нічних температур.

Тож пожовтіння листя, а згодом синюватий його відтінок — явище неминуче. І особливо тривожитись не варт — щойно рослини вкореняться і відростуть додаткові корені, зелене забарвлення листя відновиться.

Пересадивши розсаду до парника, слід потурбуватися про баланс вологи і азоту, що неабияк позначається на подальшому плодоношенні. Зазвичай у парнику створюється надлишок вологи в повітрі. Якщо при цьому грядки будуть погано удобрені азотом, то в першій половині вегетації відбудеться розростання і пожовтіння листя, а в другій — розтріскування плодів. А коли за високої вологості повітря полив недостатній, а в ґрунті не вистачає легкодоступного для рослин кальцію, то на верхівковому листі дається взнаки хлороз, а на плодах розвивається вершинна гниль. За надмірного зволоження ґрунту листя так само починає жовтіти.

Набувають рослини жовтого кольору і за нестачі мікроелементів — міді, сірки, марганцю, заліза. Тому важливо забезпечувати їх збалансованим підживленням і не допускати зараження розсади інфекційними хворобами. Щойно стебла та листя почнуть відростати, розсаду слід підживити розчином коров’яку (1:20), гноївкою (1:10) чи настоєм кропиви з чистотілом (1:10). До будь-якого органічного розчину варто додавати настій попелу — по одному літру на відро. Зазвичай органічне підживлення містить і всі необхідні мікроелементи.