|
|
|||||||
|
||||||||
|
||||||||
| ||||||||
|
Версія для друку До списку статтей
Сестра Марія Іван ШПИТАЛЬ. с. Циблі Переяслав-Хмельницького району Київської області. МОЯ сестра — ровесниця «Сільськовістяночки». Обидві вони народилися навесні 1920-го й уже відсвяткували своє 99-річчя. Ще змалку, відколи навчилася читати, Марійка подружилася з газетою, і за стільки років та стала для неї рідною. Вона завжди з нетерпінням чекає кожного свіжого номера, переповідає знайомим про прочитане. Обом іменинницям від щирого серця бажаю здоров’я, миру й процвітання. А сестричку Марію хочу підтримати наступними рядками: З ранковим солов’єм підводься із постелі, До сходу сонця Богу помолись, Попроганяй думки непевні, невеселі, У вірі на все гоже укріпись. Відтак і до роботи запрягайся. Заняття нам підказують літа. Щось десь болить? Нічого. Не здавайся — Тобі ж бо ще немає навіть ста. Хвала життю. Лови щасливі миті, Радій Красі на довгому віку. Он вишні розцвіли, мов молоком облиті, І джмелик-волохань заплутався в бузку. Встигає той, хто починає рано, Хто зблиски сонця бачить у росі. Шкляреві й Загребельного романи Прочитані, здається, ще не всі? Багатство щонайбільше — Книга в домі; Розумний з неї мудрість добува. Як розум твій не відає утоми — Це значить, що душа твоя жива. У світі все божественне й доцільне, На добрі наміри задіяний цей світ: Живи. Трудись. Не гнись. І почувайся вільно — Тобі ж бо ще немає й сотні літ. Весна і літо зав’яззю утішні, Плодами щедра осінь золота. А ти, як осінь, мудрістю розкішна, Хоча тобі немає навіть ста. Версія для друку До списку статтей |