Наша пошта

• Відгук на публікацію

Шлях до духовності

Анатолій ФІЛОНЕНКО.

смт Чутове

Полтавської області.

СТАТТЯ Леоніда Логвиненка «Повернувся служити Україні» («СВ» за 19.02.2019-го) зворушила і розхвилювала настільки, що певний час не міг себе опанувати. А як би я вчинив на місці отця Миколи Кривоноса?

Поміняти життя в благополучній Америці на українське село Височинівка — це приклад високої відповідальності для всього нашого суспільства. Керівників, депутатів і всіх православних вірян незалежно від того, до якої церкви вони ходять молитися. Тож Віри нам, Надії і Любові, з якою прийшов до нас отець Микола.

Ми з ним майже ровесники, і як людина віруюча розумію, що ж насправді коїться у нашому православному житті. Отець Микола за свої кревні зароблені в Америці гроші будує у нас, в Україні, на своїй малій батьківщині, до якої він повернувся, церкви, займається благодійністю, не бере ані копійки з парафіян за церковні послуги, всіляко їм допомагає і словом, і ділом. І все це робить під великим тиском РПЦ (МП), тому що такі патріоти, як він, заважають їм вирішувати не стільки церковні справи, як суто мирські.

Українські закони не обмежують і не забороняють обирати кожному з нас ту церкву, яка нам найбільше до вподоби. Узаконений вільний спосіб переходу парафій від однієї митрополії до іншої. І дуже хочеться, щоб усі ці церковні питання розв’язувалися мирним шляхом. Православна церква України вже є! Тож приложімо всі зусилля для її благодатного відродження. Маємо свого настоятеля і когорту вірних своїй церкві і вірянам священиків. Серед яких і отець Микола Кривонос — взірець для виконання церковної місії, потомок легендарного козака. Україна пишається вами, отче. Бажаю вам міцного здоров’я, довгих років життя і хай збудеться ваша і наша заповітна мрія, щоб Православна церква України набула статусу патріархату і возз’єднала під своє крило всі українські православні церкви світу.