Архів
П’ятниця,
5 квітня 2019 року

№ 27 (19674)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Добрий господарВесела світлицяНаша пошта

Наша пошта

Добірку підготувала Валентина ЮРЧИШИНА.

Версія для друку          До списку статтей
  • Людина та її справа

Початок династії

Ігор ТАБІНСЬКИЙ.

Львівська область.

АНДРІЙ Козодій працював у Лагодівському лісництві ДП «Бродівський лісгосп» десь близько року, коли в нього народився перший син. Назарій прийшов на світ уночі, а вранці лісник був уже на роботі. Дисципліна! Та й весна: час висаджування дерев. Саме завезли саджанці європейської сосни — більш ніж на півгектара площі. Впродовж дня їх усіх і висадили.

Повертався 25-літній Андрій із роботи втомлений, але щасливий. Дорогою додому чаркою побратимів за сина пригостив та й… десь уже перед рідним обійстям спало йому на думку: ліси вони відновлюють для людей, значить, і для його сина. Добре було б, якби він пішов батьковими стопами. Про цю свою мрію Андрій Козодій ніколи не забував.

Та Назар, хоч і любив ліс, пішов по лінії військовій. Але Бог дав родині Козодіїв іще одного сина — Івана, який усією душею прикипів до шелесту листя, шуму крон. І коли підійшов час, вступив до Кременецького лісотехнічного коледжу. Після закінчення навчання подався до батька звичайним робітником, який уже на той час був у Лагодівському лісництві майстром лісу. Згодом Івана призвали до війська, а після служби він повернувся на своє робоче місце. Паралельно вступив на заочне відділення Бережанського агротехнічного інституту (відокремлений підрозділ НУБіП України). Вища освіта і досвід роботи в лісництві зробили свою справу — Іван підсидів батька і обійняв його посаду.

А що ж Козодій-старший? Подався у звалювальники в тому ж лісництві. На запитання «Як же так?» спокійно відповідає, що дорогу потрібно давати молодим. Галузь модернізується, повсюдно вводиться комп’ютеризація, у молодих фахівців і знань більше. Точніше, ті знання у них свіжіші, сучасніші. Андрія Козодія підтримує в цьому й лісничий Володимир Парійчук. «Нехай дерзають, — зауважує, — головне, щоби любили ліс, свій фах».

Іван уже посадив свою першу площу. Його молоденький ліс у 65-му кварталі. Деревцяткам по два рочки. Хлопець поки що не одружений, але колись і в нього, мабуть, буде син, і якщо захоче піти стопами Козодіїв, чи, сказати б, підсидіти батька, то це вже буде династія у трьох поколіннях!

На фото автора: майстер лісу Іван Козодій із батьком Андрієм на оглядинах молодняку.

Версія для друку          До списку статтей
При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове