Добрий господар

Дротяник шкодить не лише картоплі

СЕРЕД шкідників картоплі найпоширеніші личинки жуків-коваликів, або так звані дротяники. Вони живуть у ґрунті від трьох до п’яти років. Живляться підземними частинами багатьох рослин. Шкодочинність їх залежить від типу ґрунту, його вологості, кількості гумусу, вирощуваної культури. Найчастіше жуки-ковалики заселяють орні землі, особливо поля, зайняті зерновими культурами і багаторічними травами. Найпривабливішою рослиною для них є пирій.

Боротися з підземним шкідником важко, але необхідно, до того ж робити це слід систематично.

На городах, де застосування отрутохімікатів обмежене, основним заходом боротьби є ретельний і своєчасний обробіток ґрунту. Насамперед необхідно створити умови, несприятливі для розмноження шкідника: знищувати бур’яни, передусім пирій повзучий. Цим ви позбавлятимете шкодочинних комах природної сфери існування. З цією метою слід висівати гірчицю білу, чорну або сарептську. Ця культура — природний гербіцид, вона надійно захищає посіви від бур’янів, щонайперше від пирію. Вирощену зелену масу гірчиці приорюють у ґрунт, збагачуючи його органікою. Щоб знищити пирій, гірчицю можна посіяти після збирання врожаю ранніх культур наприкінці липня — на початку серпня. Коли на ділянці не стане пирію, зникнуть і дротяники.

Відомо, що шкідник не терпить нейтральних і лужних ґрунтів, тому потрібно всіляко знижувати кислотність — вносити вапно, крейду, попіл. Зменшує заселення поля дротяниками внесення подрібненого шлаку (після спалювання вугілля): близько літрової банки на квадратний метр.

На невеликій площі дротяника можна виловлювати на принади. Для цього дрібні бульби картоплі або коренеплоди ріжуть на шматки, встромляють у них прутик і закопують у ґрунт на 5-10 см зрізом донизу. Через два дні шматочки дістають, вибирають шкідників і знищують. Після сівби та садіння принади розкладають знову. За тиждень-два до садіння бульб висівають гніздами (два-три гнізда на квадратний метр) насіння ячменю, вівса, кукурудзи. Після появи сходів їх викопують із грудкою, з якої потім вибирають дротяників.

Для відлову жуків, особливо самок, на городах рано навесні розкладають невеликі пучки сіна, соломи, під які вони охоче залізають для відкладання яєць. Знищенню яєць неабияк сприяє поверхневе розпушування міжрядь у травні-червні.

Ну, а тим, хто займається розмноженням особливо цінних або рідкісних сортів картоплі, можна порадити короткочасне замочування бульб у настої чистотілу.

Якщо під час садіння картоплі у лунку покласти кілька лусочок цибульного лушпиння, дротяник не полізе до бульби.

Під картоплю слід вносити аміачні форми азотних добрив: сульфат амонію, аміачну селітру, хлористий амоній.

Варто також дотримуватися правил сівозміни. Найкращими попередниками для картоплі є бобові, льон, просо, просапні культури. На великих картопляних ділянках, заражених дротяником, слід вводити дво-трипільну сівозміну. В цьому разі на частині площі висівають бобові культури (суміші вики— вівса, гороху — вівса або люпин), гречку чи ярий ріпак.

Отже, якщо городники будуть ретельно і своєчасно виконувати всі рекомендовані агротехнічні та спеціальні прийоми, дротяника вони позбудуться.