Архів
Вівторок,
19 березня 2019 року

№ 22 (19669)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Соняшник
  • За рубежем
Хто розхитує державу?

ФРАНЦІЯ. Президент Еммануель Макрон звинуватив учасників протестів у Парижі в знищенні республіки.

Докладніше...
Трагедія в Крайстчерчі

НОВА ЗЕЛАНДІЯ посилює законодавство, що регулює оборот зброї в країні.

Докладніше...
Новий чільник альянсу

ПІВНІЧНОАТЛАНТИЧНИЙ АЛЬЯНС оголосив про призначення нового головнокомандувача Об’єднаних сил у Європі.

Докладніше...
Протест за протестом

СЕРБІЯ. Белград охопили наймасштабніші за всю історію антипрезидентські протести.

Докладніше...
Уряд готовий до «волі народу»

АЛЖИР. Уряд заявив про готовність до переговорів із протестувальниками.

Докладніше...
Почуйте голос Каталонії

ІСПАНІЯ. У Мадриді відбулась чергова акція прихильників незалежності Каталонії.

Докладніше...
Руйнівна повінь

ІНДОНЕЗІЯ. У східних провінціях унаслідок повеней і зсувів загинула майже сотня осіб.

Докладніше...
Версія для друку          На головну
  • Сила громади

Під лежачий камінь вода не тече

Віталій НАЗАРЕНКО.

Чернігівська область.

Поблизу села Велике Устя, що в Сосницькому районі, закінчують першу чергу проекту з берегоукріплення, аби врятувати від підмивання міст та дорогу. Першим пусковим комплексом передбачено облаштування десяти шпор (підводні насипи з каміння) на ділянці протяжністю майже 900 метрів. Проектанти кажуть, що це змінить напрямок течії річки Десна та завадить подальшій деформації берега, внаслідок чого втрачались прилеглі землі.

«Нарешті нас почули!»

ЧОТИРИ роки поспіль била на сполох великоустінський сільський голова Валентина Циганок. «Ми намагалися привернути увагу до проблеми підмивання берегів, а вода робила своє, щороку забираючи по 10 метрів землі, — розповідає Валентина Миколаївна. — Зрештою вона дійшла до дороги Сосниця — Шаповалівка. Але найстрашніше те, що на два метри вглиб підмило середню опору мосту. Відтак за імовірної великої повені Десна дійшла б до самого Великого Устя і відрізала б міст. Звісно, ми були в розпачі, бо розуміли нагальність проблеми і відсутність грошей».

Масштаби підтоплення катастрофічні: в урочищі Кисельове, що неподалік села, із дев’яти гектарів сіножатей залишилося менше одного! Якби дійшло до дороги та мосту, який не просто з’єднує два береги, а фактично скорочує «рукав» транспортного сполучення Борзна — Сосниця більш ніж на 100 кілометрів, залишились би відрізаними один від одного два сусідні райони. Поромна переправа навряд чи впоралась би із сучасним потоком транспорту.

Ситуація змінилася лише торік навесні. В уряді відреагували на численні запити громади, місцевих органів влади, керівництва Деснянського басейнового управління водних ресурсів та розголос у засобах масової інформації і вирішили знайти кошти на реалізацію проекту берегоукріплення.

Змінюють течію

ЗА СЛОВАМИ начальника Деснянського басейнового управління водних ресурсів Наталії Грудницької, проектна документація та процедура оцінки впливу на довкілля пройшли експертизи і дістали позитивні висновки. Підрядника визначали шляхом відкритих торгів у системі Prozorro. Згідно з результатами аукціону, ним стала корпорація «Укртрансбуд».

Підрядна компанія зробила під’їзди до води, робітники тракторами зрізали кручу. Далі потрібні місця розчищають бульдозером, туди засипають камінь. 11 тисяч тонн буту — саме стільки вже опинилось у бурхливих водах Десни. «Бут постачають три фірми, вантажівки приїжджають переважно вночі, — розповідає майстер компанії «Укртрансбуд» Дмитро Змійок. — Ми все робимо згідно з проектом, у якому зазначено, де саме треба насипати, який нахил, напрямок, міряємо за тоннажем, скільки треба вивезти». Власне шпори формують екскаватором та бульдозером. «Перевіряємо двічі: спершу я, а після мене геодезист, — продовжує майстер. — Уже після цього ми бачимо, куди і скільки треба досипати».

Довжина кам’яних шпор — від 8 до 20 метрів. «Глибина з боку Великого Устя у різних місцях сягає 4-6 метрів», — додає Дмитро Змійок.

Потрібна друга черга

ФОРМУВАННЯ шпор — це перший пусковий комплекс. Загалом на ділянці протяжністю 896 метрів проектом передбачено облаштування десяти кам’яних напівзагат. Основна їхня функція полягає у зміні напрямку течії річки. Робиться це з метою уникнення подальшої деформації берега та відповідно втрати прилеглих земель.

«Торік у рамках фінансування заходів із захисту від шкідливої дії води на сільські населені пункти та сільськогосподарські угіддя у держ­бюджет було передбачено 21 мільйон гривень, — інформує про вартість робіт першої черги Наталія Грудницька. — Загальна кошторисна вартість проекту становитиме 87,7 мільйона гривень. Завершити будівництво планується нинішнього року — звісно, за належного фінансового забезпечення». За її словами, другим пусковим комплексом передбачено кріплення міжшпорних ділянок — підводної та над­водної частини.

Однак навіть після втілення першої черги місцевий люд побачив неабиякий результат. Селяни кажуть, що течія стала не такою стрімкою і зникли водоверті. Втім, сільський голова Великого Устя Валентина Циганок все ж переживає за те, щоб не впав міст. «Під опорою залишається двометрова яма, — пояснює вона. — Однак фахівці мене заспокоюють, мовляв, промоїну затягне піском. Як тільки потепліє, ми запустимо під міст водолаза і побачимо, як змінилася ситуація. З іншого боку мосту вже намило цілий острів. Нас запевняють, що його з часом теж не буде, бо русло стабілізується».

У Деснянському басейновому управлінні водних ресурсів наголошують, що лише повна реалізація всіх проектних рішень дасть змогу досягти очікуваного результату — захистити берег од руйнування. Тож завершення розпочатих торік робіт є необхідним продовженням заходів природоохоронного та соціального спрямування.

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
До Відня — як до неба
Читати
Не густо, але підвищать
Читати
Ажіотаж спадає
Читати
Українців труять, європейців дурять?
Читати
Біда не вчить
Читати
Збройні сили поповнилися
Читати
Право на виправлення
Читати
«Комбінатори» прорахувалися
Читати





При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове