Архів
Вівторок,
19 лютого 2019 року

№ 14 (19661)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Пост здоров’я
  • За рубежем
День гніву

ІТАЛІЯ. У Римі сотні тисяч громадян протестували проти економічних заходів уряду.

Докладніше...
Таки роззброюється

ПІВНІЧНА КОРЕЯ дала згоду на перевірку її ядерних об’єктів інспекторами МАГАТЕ.

Докладніше...
Територіальний конфлікт

ВЕЛИКА БРИТАНІЯ. Військовий корабель Іспанії виганяв комерційні судна з британських вод біля Гібралтару.

Докладніше...
Знову його «не так зрозуміли»?

ПОЛЬЩА. Прем’єр-міністр скасував візит до Ізраїлю через коментарі щодо Голокосту.

Докладніше...
Нарешті це сталося

США. Дональд Трамп підписав урядовий бюджет.

Докладніше...
Удар у спину Мадуро

В РОСІЇ заморозили рахунки нафтової компанії Венесуели.

Докладніше...
Відкрили небо

ІНДІЯ поновила авіасполучення з Іраком після майже 30-річної перерви.

Докладніше...
Версія для друку          На головну
  • Актуально

По світах чи вдома?

Василь САДОВИЙ.

Закарпатська область.

Мова про закарпатців, які виїжджають за кордон. Тенденція масова: багато випускників шкіл заздалегідь знають, куди й із ким — братом, батьком, мамою — вирушать на заробітки, як тільки одержать потрібні документи. Ті з них, хто хоче здобути вищу освіту, планують навчатися не в українських ЗВО, а в Польщі, Нідерландах, Угорщині.

ОДНАК попри широкі можливості знайти роботу, а то й переселитися на постійне проживання за кордон велика частина людей залишається вдома. Що їх тут тримає? Причин кілька, причому фінансовий чинник відіграє не першу роль. Багато закарпатців, маючи аж ніяк не 15 тисяч гривень щомісячної зарплатні, які вони гарантовано можуть заробити за кордоном, усе ж не зваблюються мандрами. До цієї категорії належить і Діана з Великих Ком’ят, котра на Виноградівському базарі продає вирощену городину. Чи вигідна їй ця торгівля? Ні, виручка маленька, запевняє городниця. Але їхати на заробітки навіть не планує: то не діло, коли діти ростуть без батьків. До того ж і сім’я може розпастися.

У сфері обслуговування найбільший попит на майстрів із автотехніки. Вітчизняний автопарк переповнений старими автомобілями, які часто потребують ремонту. Сприяє в цьому й нікудишня якість більшості доріг. Андрій, власник автомайстерні в Хусті, запевняє: поки у нас такий асфальт, роботи вистачить. Утім, своїми доходами похвалитися не може — життя таке дороге, що гроші зникають надто швидко. Інший автомайстер, Володимир із Виноградова, свої щомісячні заробітки оцінює у вісім тисяч гривень. Він іще працює далекобійником, а вдома має великий город, худобу. Словом, заробленого сім’ї вистачає.

Звернімося до таксистів, які вистоюють днями, очікуючи клієнтів. Здавалось би, з чого можна жити за такого режиму роботи? Насправді усе не так погано: чимало таксистів інтенсивно курсують маршрутами Берегове — Будапешт, Виноградів — Будапешт, Ужгород — Братислава (Брно, Прага). Вартість перевезення одного пасажира пересічно становить 20-60 євро, тобто за рейс таксист заробляє від 80 (на ближчих дистанціях) до 500 євро (на далеких маршрутах на мікроавтобусі з вісьмома пасажирами). Возять вони і наших заробітчан — за раз 14 чоловік. Звісно, такі поїздки бувають не щодня.

Чисельною у нашому краї є категорія продавців, продавців-консультантів. Зарплати в них порівняно невисокі, але обмежитися ними змушують різні обставини, найголовніша з яких — нікому наглядати за дітьми.

Чи вигідно працювати дрібним підприємцям? Жоден із опитаних не сказав, що справи йдуть задовільно. Підприємництво сьогодні — це валіза без ручки: і кинути шкода, бо занадто багато вкладено, і нести ніяк.

Як засвідчив центр зайнятості, рівень безробіття падає, хоча незаповнених вакансій багато. Їхній перелік вражає: наприклад, один із туристичних комплексів пропонує посаду охоронця із зарплатнею від 20 тисяч гривень на місяць. У Виноградові є кілька підприємств автомобільної і швейної промисловості — оплата від семи до 12 тисяч гривень. Це задовільний рівень, адже живеш удома, є час на власне господарство. Буває, жінки хочуть поїхати на сезонні заробітки. Адміністрація зберігає за ними робочі місця. Невеличкі швейні цехи потребують послуг механіків. Такий спеціаліст, отримуючи на основному місці роботи 7-9 тисяч гривень, має ще й додаткові гроші.

Наймана праця стає дедалі ціннішою. Привабити людей намагаються повним соціальним пакетом, довозом на роботу і з роботи. Розповідають, у румунських селах можна за день заробити 1000 гривень. Для таких працівників існує своєрідна біржа праці, банк даних, що допомагає вчасно підібрати потрібного робітника.

Такий же банк даних разом із диспетчерською в обласному центрі обслуговує велятинський комплекс «Теплі води». Саме звідси направляють туристів на вільні для поселення місця, саме тут збирають відомості про садиби на маршруті «зеленого туризму». Це непоганий варіант заробітків удома.

Найгірше становище у бюджетників. Мова не лише про лікарів і освітян. Полишають роботу і виїжджають за кордон і чиновники районного рівня, і податківці, і поліцейські. Зарплати, скаржаться правоохоронці, не відповідають рівневі навантаження. До того ж за нинішніх буремних часів можуть підставити — підсунути хабар (наприклад конкуренти)…

Приблизно такою є картина зайнятості населення на Закарпатті. Нинішнє заробітчанство — це одна із граней інтеграції в європейську систему ринкових і трудових відносин. Завжди існуватимуть професії, на які попит буде високий.

Залишаються вдома й ті, хто не тільки не хоче полишати сім’ю, а й вірить у перспективи України. Передусім це підприємці, котрі, маючи стабільний бізнес, вкладають гроші у благоустрій, стипендії для школярів свого села, будують навчальні заклади, намагаючись залучити гранти, підтримують односельців, розвивають спорт. Словом, намагаються зробити свій край привабливим для життя. Ці спроби поки що несистемні, але у співпраці з громадськими активістами вони можуть виробити ефективну модель самоврядування і державного будівництва.

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
На руки — півтори тисячі
Читати
Порахували, але не остаточно
Читати
Новини для «бляхерів»
Читати
Нижче мінімуму
Читати
Хочуть, щоб у нас було прозоро
Читати
Оголошено призов
Читати
Чи ж доживемо до процвітання?
Читати
Стартувала «будівельна амністія»
Читати
Курячий «локомотив»
Читати





При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове