Архів
Вівторок,
19 лютого 2019 року

№ 14 (19661)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Пост здоров’я
  • За рубежем
День гніву

ІТАЛІЯ. У Римі сотні тисяч громадян протестували проти економічних заходів уряду.

Докладніше...
Таки роззброюється

ПІВНІЧНА КОРЕЯ дала згоду на перевірку її ядерних об’єктів інспекторами МАГАТЕ.

Докладніше...
Територіальний конфлікт

ВЕЛИКА БРИТАНІЯ. Військовий корабель Іспанії виганяв комерційні судна з британських вод біля Гібралтару.

Докладніше...
Знову його «не так зрозуміли»?

ПОЛЬЩА. Прем’єр-міністр скасував візит до Ізраїлю через коментарі щодо Голокосту.

Докладніше...
Нарешті це сталося

США. Дональд Трамп підписав урядовий бюджет.

Докладніше...
Удар у спину Мадуро

В РОСІЇ заморозили рахунки нафтової компанії Венесуели.

Докладніше...
Відкрили небо

ІНДІЯ поновила авіасполучення з Іраком після майже 30-річної перерви.

Докладніше...
Версія для друку          На головну
  • Проблема

Щоб не канути у безвість

Зенон МИХЛИК.

Тернопільська область.

Упродовж останніх десятка з лишком літ на Тернопільщині виявлено та обліковано понад тисяча пам’яток культурної спадщини. Це більше, ніж за попередні… 150 (!) років. Погодьмося, вражаючий темп. Куди так поспішаємо?

ДИРЕКТОР обласного центру охорони і наукових досліджень пам’яток культурної спадщини кандидат історичних наук Марина Ягодинська навела як приклад сусідню Польщу. Там уже три десятиліття діє спеціальна програма тотального обстеження території держави, однак дослідники не згортають пошуків — донині виявляють усе нові артефакти.

— Бо це державна політика — утвердити свою ідентичність, — пояснює заступник директора центру Людмила Строцень. — Так само й ми, українці, маємо засвідчити власну присутність на споконвічно своїй землі. А підтвердити це, якщо би хтось запитав, звідки тут узялись (дехто донині зазіхає на нашу територію), можуть офіційно зареєстровані пам’ятки далекої та ближчої минувшини.

Тут слід дорікнути чиновникам з Міністерства культури — надто вже повільно здійснюють ту реєстрацію. Скажімо, торік заледве змогли «опрацювати» документи на 85 пам’яток із Тернопільщини, нині «у черзі» — понад 200. І кількість зростає…

— Тепер, згідно з обласною програмою інвентаризації, основні зусилля спрямовуємо на перевірку та паспортизацію раніше виявлених об’єктів культурної спадщини, зокрема тих, які зафіксовані у звітах Інституту археології НАН України, — розповідає Марина Ягодинська. — Однак часто буває: приїздиш у село й дізнаєшся: є ще така цікава річ… Наприклад, майже сотню таких «новинок» минувшини віднайшли у Кременецькому районі під час обстеження місцевих пам’яток.

Отже, ті знахідки не кануть у безвість, а зроблять ще міцнішим фундамент правдивої історії Української держави. А їх потенціал на Тернопільщині, судячи зі звітів археологічних експедицій, далеко не вичерпаний. Особливо багаті на «поклади» артефактів береги понад Дністром. Вони були густо заселені ще в епоху кам’яного віку, а землеробський устрій там остаточно сформувавсь у добу міді (IV—III тис. до н. е.).

Одне слово, є що досліджувати в межах Устя, Устечка, Городка, Горошови, Берем’ян, Миколаївки і ще десятків сіл. Але чи не покладе тому край імовірна поява в тій місцині — у басейні Верхнього Дністра — шести нових гідроелектростанцій? Нагадаємо, їх будівництво в рамках Програми розвитку гідроенергетики в Україні до 2026 року вже схвалив Кабмін. На реалізацію проекту Світовий банк згодний надати 1,1 млрд євро кредиту. Загалом же «ціна питання» — 28 мільярдів гривень. Чи переважить та колосальна сума унікальні природні багатства Дністровського каньйону, неоціненні історичні реліквії?..

— Років три тому, коли почались розмови про каскад ГЕС, ми подали в облдержадміністрацію дані, скільки в районі майбутнього будівництва виявлено пам’яток і які можливі ризики для їх збереження, — розповідає Марина Олександрівна. — Наприклад, село Устя Борщівського району розташоване на заплавній терасі. Там купа артефактів, які можуть піти під воду. Тому вважаю, що програма розвитку гідроенергетики (якщо вона справді державна) мала передбачати терміни попереднього археологічного дослідження території.

Нагадаю, на початку 80-х років минулого століття, перед тим як Дністер мала перегородити гребля ГАЕС, разом із нами там майже десятиліття проводили розкопки археологи з багатьох міст колишнього Союзу, залучали студентів. Причому копали весь сезон — від весни до осені. Так має бути сплановано й тепер. Потрібна державна програма археологічних досліджень.

Чи визначені терміни для археологічних пошуків і досліджень у зоні майбутнього будівництва каскаду ГЕС на Дністрі? Принаймні тернопільським науковцям про це досі не відомо, хоча запуск турбін запланований уже через сім років. Кажуть, бачили лише карту, на якій зображена «панорама» зони можливого затоплення. «Це — щоб людям не було так страшно», — прокоментували її появу в обласному центрі охорони і наукових досліджень пам’яток культурної спадщини. Однак достеменно, яка територія реально опиниться під водою, не знає ніхто. Тим паче що «поведінка» Дністра мінлива, особливо в пору повеней, які не є рідкістю.

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
На руки — півтори тисячі
Читати
Порахували, але не остаточно
Читати
Новини для «бляхерів»
Читати
Нижче мінімуму
Читати
Хочуть, щоб у нас було прозоро
Читати
Оголошено призов
Читати
Чи ж доживемо до процвітання?
Читати
Стартувала «будівельна амністія»
Читати
Курячий «локомотив»
Читати





При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове