Архів
Вівторок,
12 лютого 2019 року

№ 12 (19659)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Вербиченька
  • За рубежем
Анкара обурена

ФРАНЦІЯ. Президент оголосив про відзначення в країні Дня пам’яті жертв геноциду вірмен в Османській імперії.

Докладніше...
Вирішальна збройна операція

У СИРІЇ розпочався наступ на останній форпост «Ісламської держави».

Докладніше...
Армія з народом

ВЕНЕСУЕЛА. Ще один високопоставлений військовий перейшов на бік тимчасового президента Хуана Гуайдо.

Докладніше...
У пошуках компромісів

ВЕЛИКА БРИТАНІЯ. Прем’єр-міністр оголосила про нові дебати щодо Brexit у парламенті.

Докладніше...
Політичний гордіїв вузол

ІСПАНІЯ. Уряд припинив переговори з сепаратистами Каталонії.

Докладніше...
Несподіваний візит

АФГАНІСТАН. У Кабул із неоголошеним візитом прибув очільник Пентагону.

Докладніше...
У сусідів є робота

ЧЕХІЯ, НІМЕЧЧИНА і ПОЛЬЩА — країни з найнижчим рівнем безробіття в Європі.

Докладніше...
Версія для друку          На головну
  • Довкілля

Коли компроміс неможливий

Зенон МИХЛИК.

Наступ на національні природні парки, створені за президентства Віктора Ющенка, розгорнувся після приходу на пост глави держави Віктора Януковича. Його зажерливе оточення прагнуло привласнити унікальні природні комплекси, аби розбудовувати там свої «межигір’я».

НЕ ПЕРЕВЕЛИСЬ нахаби і після Революції гідності. Скажімо, на території Карпатського національного природного парку «вибили» для себе земельні ділянки прокурорські та поліцейські чини. Солідарно з ними почали зводити котеджі на землях НПП «Нижньодністровський» і їхні колеги-високопосадовці на Одещині.

Пішли під забудову десятки гектарів, що належали НПП «Голосіївський» у столиці, одному з небагатьох у світі національних парків, розміщених у центрі великих міст. А до НПП «Кармелюкове Поділля» на Вінниччині якось навідалась сокира лісоруба і знищила сотні дерев. З’ясувалося, місцевий лісгосп «помилився» з паперами на вирубку.

Національний природний парк «Цуманська пуща» мусив поступитись частиною своїх угідь новоявленим мисливським товариствам — передав у постійне користування на 25 років. Так звеліла сесія Волинської обласної ради. До речі, коли створювався цей НПП, попередній проект передбачав охопити понад 63 тисячі гектарів. Нині ж його територія вдвічі менша. В Донецькій і Луганській областях унаслідок бойових дій частково зазнали руйнувань природні заповідники «Провальський степ», «Станично-Луганський», «Крейдяна флора», НПП «Святі Гори», регіональний ландшафтний парк «Донецький кряж». У руках загарбників опинилися природні перлини Криму, зокрема НПП «Чарівна гавань».

Останній в Україні національний природний парк був створений 2015 року — «Нижньодніпровський» на Херсонщині. Відтоді жодного поступу. Хоча «Державна стратегія регіонального розвитку на період до 2020 року» передбачає зростання. Зокрема, поставлено завдання створити систему природоохоронних територій на 17% суходолу та 10% морських акваторій. Площа природно-заповідного фонду повинна становити 15% від загальної площі держави.

Скажімо, на Тернопільщині показник заповідності території має сягнути 19%. Найбільший резерв — НПП «Дністровський каньйон». Проект Указу Президента про зміни (розширення) його меж був погоджений із облдержадміністрацією, зацікавленими міністерствами та відомствами, НАН України, Мін’юстом. Парк має розширитися на 901,1 га. Причому 785,7 га надаються йому в постійне користування (в тому числі з вилученням у землекористувачів).

Проте, за словами виконавчого директора екологічно-гуманітарного об’єднання «Зелений світ» Олександра Степаненка, подекуди місцеві органи влади «не відпускають» землі, які, передбачається, увійдуть до нацпарку. Наприклад, урочище Червоне, що розташоване в межах регіонального ландшафтного парку, Нирківська сільська рада Заліщицького району запропонувала… як вільний майданчик для будівництва та обслуговування гідроелектростанції, культових, господарських споруд. І в листопаді минулого року Тернопільська ОДА, всупереч попередній своїй згоді щодо розширення меж НПП «Дністровський каньйон», надала дозвіл на розробку на території згаданої сільської ради проекту землеустрою ТзОВ «Джуринська фортеця».

На звернення ЕГО «Зелений світ» з цього приводу відреагувало Міністерство екології та природних ресурсів: попросило Тернопільську ОДА «заради попередження конфліктів» не надавати дозволів та не погоджувати проекти землеустрою на земельні ділянки, які мають увійти до складу парку.

Гадаю, чиновники таки схаменуться — нещодавно (наприкінці січня) Указ Президента «Про зміну меж національного природного парку «Дністровський каньйон» підтримав уряд. До речі, в межі парку включено й найбільший в Україні рівнинний водоспад — Червоноградський, який потребує захисту, адже перебуває під великим антропогенним навантаженням через масове неконтрольоване відвідування туристами.

Екологи та громадськість плекають надію, що президентський Указ реально захистить чи не найбільший каньйон Європи і від намірів ненаситного бізнесу спотворити його каскадом гідроелектростанцій на Дністрі (про це вже розповідали «Сільські вісті»). Щоправда, може виникнути колізія: у 2016-му програма їх будівництва на території національного природного парку була схвалена… урядом. То яке рішення має виконувати місцева влада? Компроміс тут навряд чи можливий.

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Без газу не зігрітись
Читати
Оголосили про підозру
Читати
Мову треба знати
Читати
Не пускають
Читати
«Перехрещуватися» нема необхідності
Читати
Зміни для стипендіатів
Читати
Оновлений «безвіз»
Читати
Кажуть, що наводиться лад
Читати
П’ять мільярдів — у Пенсійний фонд
Читати
Скільки зароблять: прогнози
Читати





При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове