Бучне міждержавне розлученняВЕЛИКА БРИТАНІЯ. Уряд таємно обговорив план відтермінування
Brexit. Докладніше... Назад За
даними світових ЗМІ, йдеться про імовірну відстрочку на вісім тижнів. Тоді
країна збереже статус члена ЄС до 24 травня. Міністри розраховують іще узгодити
цей крок із палатою громад парламенту Великої Британії та керівництвом ЄС. Тим
часом прем’єр-міністр Тереза Мей вважає відстрочку Brexit неприпустимою і хоче,
щоб вихід країни з ЄС відбувся 29 березня. У Брюсселі вона наполягає на
вчасному підписанні угоди.
Територіальний компромісКОСОВО може віддати Сербії частину своєї території в обмін на
визнання свого суверенітету. Докладніше... Назад Однак
президент невизнаної республіки Хашим Тачі заявив, що не готовий жертвувати
стратегічно важливими землями — озером Газиводе, містом Косовська Митровиця…
Територіальні конфлікти між країнами жевріють постійно. Торік Сербія і Косово звинуватили
одне одного в зазіханнях на північні регіони. У Белграді застерігали, що сили
безпеки Косова за підтримки США планують таємне вторгнення на не підконтрольну
їм північ Косова, де проживає значна частина сербів. У Приштині ж мали
інформацію, що Сербія начебто в односторонньому порядку планує проголосити на
півночі Косова сербську автономію.
Хто легітимніший?ВЕНЕСУЕЛА. У країні встановилося двовладдя: нею керують два
президенти. Докладніше... Назад 23
січня розпочалися масові протести проти президента Ніколаса Мадуро, а
опозиційна Національна асамблея оголосила свого лідера Хуана Гуайдо виконувачем
обов’язків глави держави. Легітимність останнього вслід за США визнали
Бразилія, Парагвай, Колумбія, Перу, Чилі та Канада, 19 країн ЄС — Австрія,
Бельгія, Хорватія, Чехія, Данія, Естонія, Фінляндія, Франція, Німеччина,
Угорщина, Латвія, Литва, Люксембург, Нідерланди, Польща, Португалія, Іспанія,
Швеція та Велика Британія. При цьому Німеччина та Іспанія виставили Мадуро
ультиматум. Підтримали Мадуро РФ, Китай, Туреччина, Іран та Греція.
Бізнес переважив політикуАВСТРІЯ заявила про завершення будівництва близько 600 км
«Північного потоку-2» дном Балтійського моря. Докладніше... Назад Про
це у Відні повідомив голова правління найбільшої в Європі австрійської нафтової
компанії «OMV» Райнер Зеле. Тим часом депутати з комітету із закордонних справ
Європарламенту ухвалили звіт, присвячений відносинам ЄС із РФ, в якому
закликали зупинити будівництво газопроводу «Північний потік-2», яким блакитне
паливо має надходити до Німеччини в обхід України. У ньому наголошується, що
газогін збільшить залежність ЄС від російського газу.
Поповнення у НАТОМАКЕДОНІЯ і Північноатлантичний блок підписали протокол про вступ
республіки до альянсу. Докладніше... Назад …Понад
10 років тривало приєднання країни, хоча рішення про її членство було готове до
підписання з квітня 2008-го. Тоді процес її вступу заблокувала Греція через
суперечку щодо назви країни-сусідки. Конфлікт тривав 27 років від моменту
розпаду Югославії. Угоду про зміну назви держави на Республіку Північна
Македонія було укладено торік 17 червня главами МЗС Македонії і Греції. На
початку нинішнього року парламент Македонії схвалив внесення відповідних
поправок до конституції, а парламент Греції після цього ратифікував договір.
Нові кроки назустрічПІВНІЧНА КОРЕЯ і США домовилися про другий міждержавний саміт. Докладніше... Назад Зустріч
на вищому рівні відбудеться 27-28 лютого у В’єтнамі. Вперше лідери обох країн
зустрілися в червні 2018 року в Сінгапурі, де озвучили мету «повної
денуклеаризації» Корейського півострова. Відтоді у переговорах щодо ядерного
роззброєння у Північній Кореї не було прогресу. Вашингтон хоче, щоб КНДР надала
чіткий звіт стосовно власних ядерних і ракетних потужностей, які мають бути
оглянуті і демонтовані. Своєю чергою Пхеньян наполягає, що спершу США мають
скасувати санкції.
В очікуванні вакциниУ КИТАЇ взялися за розробку вакцини проти африканської чуми
свиней. Докладніше... Назад Таку
заяву зробило міністерство науки і технологій КНР. Сьогодні вакцину проти АЧС
інтенсивно розробляють дослідники кількох країн. І якщо вченим справді вдасться
винайти спосіб боротьби з цим небезпечним захворюванням, то різним державам це
заощадить мільйони доларів. Зазначимо, що торік в Україні було зафіксовано 145
спалахів АЧС у всіх без винятку областях.
|
Версія для друку На головну Не помиряться — «попросять» на вихід Василь ПІДДУБНЯК, Анатолій ЖУПИНА. В
Інституті рису НААН відбувся оголошений академією і передбачений відповідним
законом конкурс на посаду директора єдиної в нашій країні спеціалізованої на
рисівництві провідної науково-дослідної установи. ПРО БАЖАННЯ обійняти керівну посаду заявили три претенденти
— чинний директор доктор економічних наук Володимир Дудченко і два кандидати
сільськогосподарських наук — заступник директора інституту Олексій Уманський, а
також заступник директора дослідного господарства закладу Володимир Корнбергер.
Ведучий
зібрання віце-президент НААН академік Микола Роїк навіть без короткого
пояснення особливостей виборів і вимог до кандидатів на директорську посаду
відразу надав слово «винуватцям торжества». Позаяк
Володимир Дудченко обіймає директорську посаду 12 років поспіль, то пообіцяв не
займати у присутніх багато часу, розповівши про те, що «сьогодні непростий для
науки час», що «фінансування установи нині найменше за останніх шість років».
Який вихід? — Слід
визначити, у першу чергу, реальний стан чинної моделі розвитку нашого інституту
і визнати, що вона повністю вичерпала ресурс навіть для власного
самовідновлення і потребує негайної заміни, — заявив промовець. Як поважний
економіст із докторським дипломом, Володимир Дудченко сказав, що «недоступність
до фінансових ресурсів, як національних, так і міжнародних, не така, як би ми
хотіли, створює певні економічні проблеми», а інститут «програє боротьбу з
приватними компаніями», втрачаючи ринок збуту насіння рису. Слухаючи
промовця, іноді здавалося, що перед поважним зібранням виступає не чинний
директор науково-дослідного центру вітчизняного рисосіяння, розташованого в
Антонівці, а черговий міністр АПК чи іноземний дорадник. Факти — конкретні,
висновки — обґрунтовані, а от про «святая святих» закладу — створення нових
сортів рису, пристосованих до умов вирощування в Україні, впровадження нових
технологій, про те, чому заклад програє конкуренцію на вітчизняному ринку
насінництва (міжнародний ще треба завойовувати!) — побіжно. На жаль… Набагато
більше говорилося про перспективи крапельного зрошення. Хоча питання це
залишається дискусійним, і орієнтуватися на досягнення ізраїльських фірм,
готових постачати в Україну все своє обладнання для «крапельки», на наш погляд,
передчасно. Та й то… Досить сказати, що в інституті поки що не створений жоден
сорт рису для вирощування його саме на крапельному зрошенні. Чи створений?.. Забігаючи
наперед, скажемо, що вибори директора могли набрати несподіваного обороту.
Світлана Яремчук, агроном із насінництва дослідного господарства, людина
принципова, виступила із заявою до виборчої комісії про те, що кандидат
Володимир Дудченко подав на конкурс не повний пакет документів, не додавши
декларації як кандидата на посаду за минулий рік відповідно до Закону України
«Про запобігання корупції». Ведучий
зборів віце-президент НААН Микола Роїк на це серйозне зауваження відповів, що
«все буде зафіксовано». Так, то й так — академії видніше. Може, в майбутньому
цей пункт Президією НААН взагалі буде знятий із вимог до кандидатів як
недієздатний, а тому не обов’язковий. Наступний
претендент, заступник директора дослідного господарства з меліоративних та
екологічних питань Володимир Корнбергер, ознайомив науковий загал із
розгорнутою програмою наукових досліджень Інституту рису, що стосується як
селекції, так і високоефективних енерго- і ресурсоощадних технологій, шляхами
їх реального втілення у галузь, яку можна і потрібно робити
конкурентоспроможною. Досвідчений
кандидат на високу посаду докладно (декому здалось — аж занадто докладно)
охарактеризував особливості вітчизняного рисосіяння впродовж усієї історії
розвитку галузі. Нам є чим гордитися, адже нині українські аграрії, засіваючи
чеки насінням сортів, створених інститутом, збирають не по 37 центнерів білого
зерна з гектара, а по 70-75 і більше. І це не межа! Одначе… — На
сьогодні сорти селекції інституту не користуються попитом, — висловив нарікання
Володимир Корнбергер. — У 2018 році його реалізовано лише 50 тонн — на 811
тисяч гривень. У той же час озимої пшениці різних репродукцій реалізовано 510
тонн… Доповідач
вважає, що сортовий склад насіння рису, створений в інституті, уже не
відповідає попитам ринку. Тим часом процвітає тіньовий ринок, заповнений
насіннєвою пересортицею, передовсім з Росії. Далі миритися з цим не можна. І
тут своє слово інститут мав би вже сказати якщо не вчора, то хоч би вже
сьогодні. Пшениця пшеницею, така думка досвідченого виробничника і вченого, але
рис має бути не на задвірках. Із позиції
сучасного науковця і управлінця представив власний інвестиційно-інноваційний
проект «Інститут рису — науковий хаб-заклад системи аграрної науки» Олексій
Уманський. — Мета
програми — модернізація і динамічний розвиток Інституту рису, забезпечення умов
задля отримання якісних розробок та інтегрування передових наукових досліджень
роботи закладу, — підкреслив третій претендент на посаду. — Наступне: створення
умов для відновлення, збагачення та зростання людського капіталу, розвитку
Інституту рису як сучасної наукової установи. Ці та інші
проблеми непрості, але розв’язувати їх не лише можна, а й потрібно, бо в
Україні й так достатньо інститутів «пшеничного-ячмінного» напряму, а Інститут
рису — один. Проект Олексія Уманського — це погляд сучасного вченого у
перспективу, у завтрашній день галузі. Без цього погляду Інститут рису
приречений не жити, а перебиватися на державних сухарях. Слово —
новообраному директорові Інституту рису Володимирові Дудченку: — Я готовий
до подальшої співпраці зі своїми конкурентами. Про критику можна сперечатись,
але їхні ділові реальні зауваження будуть враховані. — Не дай
Боже, якщо почнете виясняти стосунки з претендентами… — застеріг переможця
конкурсу віце-президент НААН Микола Роїк. — У кожного (я уважно записував) є
слушні думки. Коли я їхав до вас, то президент нашої академії сказав: «Якщо там
і далі буде війна, то я їх усіх повиганяю! Закінчуйте міжусобиці, тому що
страждає все». Поки
тривають міжусобиці, важливий для країни науковий заклад поступово здає свої
позиції, козиряючи «новими» сортами, створеними кілька років тому, і жде з моря
(від уряду) погоди. Чи ж діждеться? Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Офіційний старт монетизації ЧитатиУРЯД затвердив постанову, за якою з березня
запроваджується механізм виплати субсидій за житлово-комунальні послуги
готівкою. Вважається, що таким чином споживачі будуть зацікавлені в
раціональному використанні енергоресурсів.
Гальмо — олігархія ЧитатиЗА ДАНИМИ віце-президента Світового банку
Сирілла Мюллєра, який опікується країнами Європи та Центральної Азії, позаторік
сукупна чиста вартість активів трьох найбагатших громадян України перевищувала
6% ВВП. Цей показник майже вдвічі більший, ніж у Росії, та втричі — ніж у
Польщі. Відношення частки доходу найзаможніших до ВВП у нас практично не
змінювалось із 2007 року. Такий дисбаланс обмежив доступ держави до економічних
можливостей та затримав рух уперед. На думку С. Мюллєра, Україна змарнувала
десятиліття, не проводячи реформ, і якщо гальмуватиме й надалі, то, аби
наздогнати Польщу, нам знадобиться півстоліття.
Пориваємо зі «співдружністю» ЧитатиПРОЦЕС виходу України з координаційних
органів СНД завершився. Наша держава працює над припиненням своєї участі в
угодах, укладених раніше в рамках співдружності. Днями втратила чинність іще
одна угода — про обмін правовою інформацією. Вона була укладена 1995 року.
«Захист» — на третину ЧитатиДЕРЖПРИКОРДОНСЛУЖБА
відзвітувала про стан реалізації проекту «Європейський вал» — його готовність
становить 30%. Будівництво, кажуть, іде не такими темпами, якими хотілося б,
але фінансові реалії диктують свої умови. Втім, на ділянці в Харківській
області проект практично завершений, рівень контролю за держ-кордоном там
становить майже 100%. Загалом «Європейський вал» починає нагадувати довгобуд:
торік Держприкордонслужба знову звернулася до уряду, аби термін реалізації
продовжили ще на рік. Планують завершити 2021 року.
Боржників поменшало ЧитатиЗГІДНО з відомостями, оприлюдненими на
платформі для роботи з відкритими даними «Опендатабот», від часу ухвалення
закону про захист прав дітей, який накладає санкції на «аліментників»,
виплатили заборговане понад 20 тисяч несумлінних батьків. Це 12% загальної
кількості.
Скільки заробляємо ЧитатиУ ДЕРЖСТАТІ вибірково обстежили умови
життя домогосподарств у ІІІ кварталі минулого року. За результатами досліджень,
склад домогосподарства в середньому становить 2,11 людини. Сукупний грошовий
дохід пересічно — 9,4 тисячі гривень на місяць. Його структура в основному
складається з оплати праці — 5569,17 грн (55%); пенсії — 1746,91 грн (17,2%),
доходів від підприємництва та самозайнятості — 620,97 грн (6,1%). Також сюди
входять допомога від родичів та інших осіб — 405,78 грн; доходи від власності —
346,77 грн і продажу сільгосппродукції — 314,12 грн, пільги, субсидії та
компенсаційні виплати, надані готівкою, — 190,40 грн; стипендії — 26,24 грн;
аліменти — 23,44 грн та інші грошові доходи — 157,05 грн (1,7%). Негрошові
становлять 507,93 грн, значну частку займає вартість спожитої продукції,
отриманої з особистого підсобного господарства та від самозаготовок, — 310,21
грн.
«Солодкі» квоти вичерпано ЧитатиВ АСОЦІАЦІЇ «Укрцукор» повідомили, що
протягом січня наша держава вичерпала квоти на безмитні поставки цукру до країн
ЄС в обсязі 20 тисяч тонн. Це свідчить, зазначають в організації, про
пріоритетність цього напряму для вітчизняних виробників, особливо з огляду на
територіальну близькість та загальносвітовий дефіцит солодкого продукту, який
очікується наступного торгового сезону. Загалом за перший місяць нинішнього
року було продано за кордон 41 тисячу тонн цукру. Основними покупцями стали
Румунія та Азербайджан (17% та 10% від загального обсягу поставок відповідно).
Легалізація або конфіскація ЧитатиЗ 24
ТРАВНЯ відповідальність за
перебування нелегалізованих транспортних засобів на території України значно
посилиться, нагадують у Державній фіскальній службі. Причому законодавством
встановлюється покарання не тільки для тих осіб, які ввезли «євро-бляхи», а й
для тих, хто ними керує. Штрафи зростуть до 170 тисяч гривень, а в окремих
випадках навіть розглядатиметься можливість конфіскації таких авто.
Погана звичка все ще прибуткова ЧитатиТОРІК наша держава продала за кордон
тютюнової продукції на 340 млн дол. Це на 15,9% більше, ніж позаторік.
Вироблено 84,1 млрд штук сигарет з фільтром і без фільтра (на 8 млрд штук
менше, ніж позаторік). З них 29,5 млрд шт. продано за кордон. Крім того,
торгові мережі імпортували цієї продукції на 50 млн доларів (найбільше з
Німеччини та Швейцарії) — на 7,5% менше. Наші цигарки мали особливий попит у Грузії
і Японії: ці країни закупили їх на 130 млн дол. і 71 млн дол. відповідно.
|