Наша пошта

• Рядки з листів

Боротися й перемагати

У НАС пошта працює лише два дні на тиждень, бо так задумано з метою «економії» (зрозуміло, в чию кишеню), але листоноша розносить пресу ще кілька днів після того, бо село велике, а друге (маємо спільну сільраду та всі інші заклади) розташоване далеко. Тепер можете уявити, коли до наших осель потрапляє газета? У Станіславчику Ставищенського району люди самі забирають кореспонденцію. А що буде далі? Як немічним та недужим одержувати пенсії?

Валентина НЕВІНЧАНА.

Київська область.

Малозабезпеченим мешканцям нашого міста, які користуються пічним опаленням, Лубенське комунальне підприємство «Конвалія» завезло дрова. Та назвати той непотріб дровами тяжко. Якщо точніше, то це суміш трухлявої деревини, сучкуватих полін і хмизу. Ні поколоти, ні хату ними обігріти. Люди обурюються якістю твердого палива, звертаються зі скаргами. Та достукатися до сумління тих, хто цим опікується, марна справа. Особисто не раз бачив, як транспорт «Конвалії» везе дорогою добротні дрова твердих порід, тільки не зрозуміло, для кого вони призначені.

Віктор МАРУЩЕНКО.

м. Лубни Полтавської області.

Болючою залишається тема продажу землі. Ось і економіст Тамара Руда («СВ» за 10.01 ц. р.) пише, що 2,7 млн на нашій безцінній землі перебуває під зовнішнім управлінням 19 країн світу. Звісно, грошові лантухи лише узаконять цю монополію, а папірців іще надрукують. Вдумаймось, рідну твердь продати! І головне, що не прийдуть Терещенки, Ханенки, Потоцькі зі світовими пам’ятками-шедеврами. Сущих магнатів ми навіть не побачимо, їхні маєтки вже побудовані. Нині село тримається на дрібних фермерах. Розвиваймо переробку на місцях. Сам я через радянську «скромність» не став фермером. Але на гектарі землі тримав і коней, і корів, овець. Доки здоровилось. А скупивши ввесь випуск тодішнього «Нового фермера» за 1991-й, дізнався, що всього 2% землі в США належить іноземцям. А «Мої 90 акрів» (так називалася стаття) — це надія їхнього одного фермера, до речі, це наших 36 га. І навіть квадратні фути землі є мірилом. Слід зупинити циніків-гендлярів. Інакше буде те, що з ваучерами. Наїлись? Мої в Запорізькому трансформаторному заводі. Успішне підприємство, з усім світом торгує. Спершу сім’я отримувала дивіденди, затим платити припинили. Навіть після моєї травми нічого не дали на операцію. Пильнуймо, люди.

Олексій ПЕРЕДЕРІЙ.

с. Мала Білозерка

Василівського району

Запорізької області.

Всі ми знаємо, які нині дорогі ліки та медичні послуги. Через це багато українців займається самолікуванням, не проходить профілактичні огляди. Як результат, висока смертність серед населення. Хочеться, щоб новий склад парламенту нарешті ухвалив закон про запровадження страхової медицини в Україні.

Микола ДЕМЕДЮК.

м. Калинівка

Вінницької області.

Нам потрібна влада, яка виведе країну на шлях модернізації народного господарства, сильної армії, справедливої системи освіти й охорони здоров’я.

Степан АБРАМ’ЮК.

Снятинський район

Івано-Франківської області.

Якщо перекрити канали виводу коштів у офшори і додати надходження від українських заробітчан, то нам не знадобляться закордонні інвестори, які насправді є іноземними інтервентами. Щоб запрацювала така схема, нам слід прибрати державну владу до своїх рук, як це передбачено в Конституції. В українського народу наразі є науковий потенціал, його не знищили ще остаточно, достатньо розумних та освічених людей, природних ресурсів, щоб знову відродити Українську державу. Тож усе залежить від нас із вами: боротися і перемагати чи безславно загинути на радість нашим ворогам. І не варто примарно надіятись, що хтось прийде і побудує для нас в Україні рай.

Володимир БЛИЗНЮК.

Барвінківський район

Харківської області.