Архів
Вівторок,
5 лютого 2019 року

№ 10 (19657)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Соняшник
  • За рубежем
Тепер останнє слово за ЄС

ВЕЛИКА БРИТАНІЯ. Тереза Мей вирушить до Брюсселя, щоб спробувати підписати з ЄС нову угоду про Brexit.

Докладніше...
Що задумав президент?

ФРАНЦІЯ. Глава держави таємно готується до проведення всенародного референдуму.

Докладніше...
Боротьба за владу

ВЕНЕСУЕЛА. Армія починає переходити на бік опозиції.

Докладніше...
Знижено пенсійний вік

ІТАЛІЯ. В країні знизили пенсійний вік для населення.

Докладніше...
Коаліційний компроміс

ЛІВАН. Сформовано новий кабінет міністрів.

Докладніше...
Парканізація Близького Сходу

ІЗРАЇЛЬ зводить стіну навколо сектору Гази.

Докладніше...
Відповідальність — навпіл

ЄВРОСОЮЗ. Віднині батьків-чоловіків урівняно у правах із жінками на відпустку у зв’язку з батьківством.

Докладніше...
Версія для друку          На головну
  • Адреси досвіду

Що там, у «Кельтському дворі»?

Василь ГОРВАТ.

Закарпатська область.

Нещодавно Верховна Рада ухвалила закон, який визначає критерії виготовлення вітчизняними виноробами віскі — популярного у світі алкогольного напою. Отже, тепер віскі «де-юре», що-правда, під назвою бренді, з’явивсь і в Україні, хоча «де-факто» цей напій виготовлявсь у нас ще 10 років тому.

НАЙДАВНІША винокурня, в якій виготовляли віскі, як свідчать археологічні знахідки, з’явилася в Ірландії, хоча шотландці досі претендують на право називатися першими виробниками цього напою. З ХVІІ століття віскі смакували на Американському континенті, у ХІХ — в Японії, Австралії, Канаді, Тайвані, Польщі, Болгарії...

Понад 10 років тому виготовляти класичні та авторські сорти віскі взявся Юрій Клованич (на фото) із Мукачевого. До цього він не мав жодного стосунку як до цієї справи, так і до аграрного бізнесу загалом. Працював у державних структурах, був заробітчанином у Празі, журналістом мукачівської районки, засновником і редактором обласної газети. Але на своє 50-річчя він вирішив полишити керівну посаду, творчу роботу і «започаткувати власну справу, причому таку, де був би максимально відсутній компонент чужого впливу». В журналістиці ж, на його думку, дуже домінує політична складова.

На подив багатьох, пан Юрій разом із родиною облаштував власну агросадибу, яку назвав «Кельтський двір». До чого тут кельти? Свого часу майже на місці його садиби археологи розкопали стародавнє городище кельтів: 12 хиж, господарські ями, металургійні печі. Кельтські племена прийшли в ці краї у ІV столітті до нашої ери, заснували велике поселення, яке стало потужним військовим, ремісничим і політичним центром. Але воно не встояло під натиском племен даків і зрештою занепало. У середньовічні часи старі мури розібрали для будівництва терас під виноградники та спорудження замку й перших кам’яниць.

Ця історія та археологічні знахідки на обійсті й надихнули Юрія Клованича на створення кельтського двору і виготовлення віскі за старовинними рецептами. Тим паче що, облаштовуючи садибу, земельну ділянку під яку придбав ще у 1990-х, він розкопав великий винний погріб, якому не менше 400 років. Відтоді в ньому у великих діжках і відстоюються напої.

Але лише віскі «Кельтський двір» не обмежується — у господарстві виготовляють сидр, питні меди, напої на травах. А ще на своєму обійсті Юрій Клованич намагається вирощувати незвичайні для Закарпаття рослини. Тут є хурма, ківі, магнолії, пальми, кактуси. Ростуть і чайні кущі. До речі, мало хто знає, що у 1950-х роках у Мукачевому колгосп «8 Березня» займався виробництвом чаю, плантації якого були на горі. Її і досі називають чайною. Але потім вирішили, що справа ця неперспективна, чайні кущі замінили на виноградні. Пан Юрій та ще кілька місцевих ентузіастів намагаються відновити «закарпатський чай».

«Кельтський двір» — родинна справа. Кожен член сім’ї має свої обов’язки. Хтось займається напоями, хтось доглядає за рослинами, збирає яблука, виноград. Є у господарстві й сироварня. Аби вона запрацювала, колишній журналіст майже рік вивчав спеціальну літературу, щоб пізнати всі тонкощі виготовлення високоякісного смачного сиру. Хліб у Клованичів теж свій. Печуть його на натуральній заквасці у спеціальній глиняній печі, змайстрованій за давніми кресленнями.

Гості, які приїздять до садиби, не просто дегустують напої, а стають учасниками просвітницької програми: слухають розповіді про кельтів, їхні легенди, дізнаються історію Закарпатського краю, тонкощі виготовлення доброякісного віскі...

У розвиток господарства родина вкладає тільки власні кошти. Нині у «Кельтському дворі» працюють над новим проектом — опановують виробництво елю. Цей хмільний напій колись споживали відважні кельти.

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Набрали — то треба віддавати
Читати
Пільговий термін минає
Читати
Можливі збитки
Читати
Дороге «задоволення»
Читати
Виборча інструкція
Читати
Втрачаємо мільярди
Читати
Агролокомотив — у Європу
Читати
Маємо хороших фахівців
Читати
Годують сім’ї
Читати
Податки надійшли
Читати
Отруїлися діти
Читати





— А у вас є телевізор без політиків?

Мал. А. Василенка.

При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове