Архів
Вівторок,
5 лютого 2019 року

№ 10 (19657)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Соняшник
  • За рубежем
Тепер останнє слово за ЄС

ВЕЛИКА БРИТАНІЯ. Тереза Мей вирушить до Брюсселя, щоб спробувати підписати з ЄС нову угоду про Brexit.

Докладніше...
Що задумав президент?

ФРАНЦІЯ. Глава держави таємно готується до проведення всенародного референдуму.

Докладніше...
Боротьба за владу

ВЕНЕСУЕЛА. Армія починає переходити на бік опозиції.

Докладніше...
Знижено пенсійний вік

ІТАЛІЯ. В країні знизили пенсійний вік для населення.

Докладніше...
Коаліційний компроміс

ЛІВАН. Сформовано новий кабінет міністрів.

Докладніше...
Парканізація Близького Сходу

ІЗРАЇЛЬ зводить стіну навколо сектору Гази.

Докладніше...
Відповідальність — навпіл

ЄВРОСОЮЗ. Віднині батьків-чоловіків урівняно у правах із жінками на відпустку у зв’язку з батьківством.

Докладніше...
Версія для друку          На головну
  • Актуально

Замовляйте — намалюємо

Підготувала
Маргарита СИТНИК.

За два місяці ми постанемо перед вибором, кому довірити державне кермо. Претендентів чимало, і кожен із них використовує увесь доступний йому арсенал засобів, аби залучити на свій бік якнайбільше виборців.

НАДІЙНИМ інструментом у цьому традиційно слугують соціологічні опитування, результати яких пророкують лідерство то одному кандидатові, то іншому. Найперше, що слід знати, — дослідження електоральних уподобань проводяться на замовлення. І зацікавлена сторона, яка оплачує виконану роботу, найчастіше маніпулює підсумками опитування. Навіщо це потрібно? По-перше, це моральний тиск на виборця. Наприклад, хтось визначився зі «своїм» кандидатом, але численні «соціологічні компанії», які зараз з’являються як гриби після дощу, «малюють» йому низький рейтинг. Кінець кінцем людина із думкою «він усе одно не пройде», згнітивши серце, голосує за більш-менш прийнятного для себе фаворита виборчих перегонів. І таких голосів може «нашкебтися» сотні тисяч... А по-друге, чим вищий рейтинг, тим більше спонсорів, тим гучніша рекламна кампанія, тим більше можна «купити» зірок, колишніх і нинішніх, своїх і зарубіжних політиків... Зрозуміло, у разі перемоги кандидата благодійники обов’язково нагадають йому про свою щедрість.

Як же відбувається «соціологічне шулерство»? Експерти описали найпоширеніші його види.

Перший — нерепрезентативна вибірка, застосовується у нас близько десяти років. Суть полягає в тому, що опитування окремих груп людей подається як повний національний соціологічний зріз. Скажімо, було досліджено електоральні вподобання жителів сільської місцевості та райцентрів або, навпаки, великих міст, але результати подано як усеукраїнські, відтак у виборця складається хибне уявлення про кандидата (чи партію) та його вплив. Аби не попастися на цей гачок, радять уважно читати інформацію про вибірку соцдослідження — зазвичай служби вказують її достовірно. Якщо у статті її нема, треба шукати першоджерело.

Другий, «хитріший», вид — вибіркові запитання. До нього вдаються, коли потрібно занизити рейтинг представників влади на замовлення їхніх конкурентів. В опитувальному листку на перші позиції ставлять запитання про гострі соціально-економічні проблеми на кшталт «Чи підтримуєте ви підвищення цін на комунальні послуги?» тощо, і тільки після цього — про електоральну підтримку того чи іншого кандидата. Механізм маніпуляції такий: негативні емоції, викликані дражливими темами, формують негативний асоціативний ряд щодо будь-кого з представників влади, відтак людина несвідомо «занижує» свою оцінку провладних кандидатів. А подається це як репрезентативні результати, оскільки порядок запитань у листку-опитувальнику більшість соціологічних компаній не оприлюднює. Таким соціологічним опитуванням радять не довіряти.

«Паровоз» — так умовно можна назвати третій спосіб. До опитувального листка включають відомих осіб — співаків, артистів, спортсменів. Соціологи пояснюють, що це спрямовано на заниження показників реальної підтримки кандидатів, які заявили про свій намір брати участь у виборах президента, — «паровози» відтягують у них відсотки. Тож, переконані експерти, на такі опитування не варто звертати уваги: поки не сформується повний перелік претендентів на державне кермо, всі результати соціологічних досліджень будуть спотвореними.

Ну й нарешті четвертий — фейкові (від англ. «підробка») рейтинги і служби. Штаби кандидатів у президенти вигадують назви соціологічних компаній і результати досліджень. Назви служб (маленька хитрість!), співзвучні з реальними, але з незначною відмінністю. До таких маніпуляцій вдаються маловідомі кандидати та партії, аби оприлюднювати вигідні для себе рейтинги і набрати додаткові голоси на виборах. «Ерзац-центри» з’являються лише перед виборами, тож фахівці радять прискіпливо відстежувати назви соціологічних компаній, зазначені виконавцями опитування.

А найголовніше — не ведіться на рейтинги кандидатів. Читайте їхні програми, аналізуйте, що вони раніше говорили, обіцяли, робили. Не забувайте, що політики витрачають величезні гроші, аби подати себе «рожевими та пухнастими». Але маємо робити власний вибір, а не нав’язаний політтехнологами. Це право у нас ніхто не відбере.

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Набрали — то треба віддавати
Читати
Пільговий термін минає
Читати
Можливі збитки
Читати
Дороге «задоволення»
Читати
Виборча інструкція
Читати
Втрачаємо мільярди
Читати
Агролокомотив — у Європу
Читати
Маємо хороших фахівців
Читати
Годують сім’ї
Читати
Податки надійшли
Читати
Отруїлися діти
Читати





— А у вас є телевізор без політиків?

Мал. А. Василенка.

При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове