Соняшник № 747

Наш куточок для синів і дочок

Куточок підготувала Олена КОЩЕНКО. Малював Анатолій ВАСИЛЕНКО.

• Це цікаво

Всепроникні променi

Уявіть: до самого кінця ХІХ століття лікарі вивчали будову організму та різні прояви хвороб лише обмацуванням пацієнтів та при розтинах мерців. Доти не існувало навіть найпростіших рентгенапаратів.

ПРИНЦИП їх дії такий. Пацієнта поміщають між джерелом радіоактивного випромінювання (дуже слабкої потужності) і екраном чи фотоплівкою. Вільно проникаючи через м’які тканини організму, рентгенівські промені ніби суціль «прошивають» тіло людини, залишаючи на екрані чи плівці чорно-білий слід. У такий спосіб можна швидко діагностувати недугу чи ушкодження…

Вважається, що ці промені відкрив німецький професор фізичного інституту міста Вюрцбург Вільгельм Конрад Рентген. Із підручника фізики відома така історія. Якось увечері 8 листопада 1895 року у своїй лабораторії фізик Конрад Рентген експериментував із індукційною котушкою, що виробляє струм високої частоти, та вакуумною трубкою. Він звернув увагу на дивне явище. У темряві при подачі струму високої напруги у вакуумну трубку, загорнуту в чорний папір, з’явилося «холодне світло». Як з’ясувалося, це світився аркуш картону, вкритий шаром хімічної речовини — барієвої солі. Вчений відважився поставити на шляху між увімкненою вакуумною трубкою й екраном свою руку. Моторошне видовище: на екрані з’явилися рухомі кістки його власної руки!

Рентген зрозумів, що при роботі трубки виникають якісь невідомі науці сильно проникаючі промені. Він назвав їх «ікс-променями» і понад місяць досліджував їхні властивості. Тоді світ і побачив перший рентгенівський знімок. На ньому відображено кисть руки дружини Рентгена з обручкою. За своє відкриття 1901 року Вільгельм Рентген отримав першу Нобелівську премію з фізики.

Однак насправді, виявляється, ікс-промені відкрив зовсім не Рентген. На початку 1890-х рентгенівське випромінювання виявили у своїх дослідженнях англійський фізик Вільям Кукс та його асистент, німецький учений Йоганн Гітторф. Та, не знайшовши вагомих аргументів, вони не стали його досліджувати.

Ще задовго до Рентгена природу «холодного світла» досліджував і фізик українського походження Іван Пулюй. 1881 року він винайшов прилад, який виробляв ікс-промені. Такі трубки стали відомі як «лампи Пулюя», їх почали виготовляти серійно. Одну з них Пулюй особисто подарував Рентгену. І саме Пулюй, а не Рентген першим продемонстрував здобуті з допомогою таких трубок високоякісні рентгенівські знімки різних предметів, скелета жаби і дитячої руки. Остаточні результати досліджень Пулюя тоді вийшли окремою книгою, а Лондонське королівське товариство визнало це «найвидатнішим досягненням світової науки»…

Однак свого часу газети Європи і Америки чомусь підхопили і рознесли новину саме про «всепроникні промені Рентгена».

Рентгенівські промені досить швидко знайшли широке застосування у медицині. Вже 11 січня 1896 року англійський лікар Джон Едвардс з Бірмінгема застосував рентгенівський знімок для пошуку голки, що застрягла під шкірою пацієнтки. При цьому він використав катодну трубку професора Пулюя. На той час вона була єдиною з відомих, що давала інтенсивне рентгенівське проміння.

Сьогодні вже жодний лікар не обходиться в діагностиці без рентгену. А згадаймо гордість фармацевтики — антибіотики, що врятували життя мільйонів людей. Мало хто знає, що пеніцилін, одержаний на початку 1940-х років, який був дорожчий за золото, вдалося здешевити і зробити загальнодоступними ліками саме завдяки ікс-променям. Бо це вони «змусили» потрібний грибок стрімко рости й розмножуватись. Сьогодні рентгенівські апарати контролюють герметичність океанічних лайнерів, літаків, космічних супутників, підводних човнів. Навіть на митницях в аеропортах знайшлася їм відповідна робота: там вони «просвічують» багаж пасажирів. Побачене «всевидячим оком» (включаючи гребінці, зубні щітки і навіть найдрібніші камінці в ювелірних виробах) проектується на екран монітора, перед яким сидить працівник служби безпеки. Так рентген ще й «ловить» контрабандистів.