Архів
П’ятниця,
1 лютого 2019 року

№ 9 (19656)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Лютий

Лютий

Cторінку підготував Микола ЮРЧИШИН.


Версія для друку          До списку статтей
  • Дивлюсь я на небо

Усміхнеться «великий Місяць»

Володимир БЕЗУГЛИЙ,

астроном-аматор.

НА ПЕРЕКОНАННЯ наших пращурів, у розпал завершального місяця зими, коли та ще й не думає поступатися своїми позиціями, до наших країв неодмінно, поки що боязко і несміливо, має навідатися весна. За повір’ям, це повинно статися на Стрітення, тобто 15 лютого. О цій порі тривалість світлового дня порівняно з періодом зимового сонцестояння зростає приблизно на дві години, а навколишня природа починає прокидатися завдяки чудодійному сонячному теплу.

Місяць:

новий — у ніч із понеділка, 4-го, на вівторок, 5 лютого;

в першій чверті — у ніч із вівторка, 12-го, на середу, 13 лютого;

уповні — у ніч із вівторка, 19-го, на середу, 20 лютого;

в останній чверті — у вівторок, 26 лютого.

«Джентльмени, кожний із вас, певна річ, бачив Місяць або принаймні про нього чув». Такими словами очільник Гарматного клубу з науково-фантастичного роману французького письменника Жуля Верна «Із Землі на Місяць» (1865 р.) розпочинав свою знамениту промову, в якій обґрунтовував доцільність і можливість відвідування людьми природного супутника нашої планети. Як це не прикро, але досить дошкульна друга частина наведеної фрази — «…або принаймні про нього чув» — тим паче актуальна у наш час, адже мешканцям міст, в яких нині проживає переважна більшість населення, зауважити Місяць на небесному склепінні часто-густо заважають висотна забудова та яскраве штучне освітлення. Ба більше, містяни, мабуть, і не помітили б зникнення найблискучішого нічного світила, якби таке внаслідок якоїсь неймовірної причини трапилося…

Тим часом «володар ночі» зіграв непересічну роль у розвитку людської цивілізації, причому не лише завдяки своїй яскравості. Тільки Місяць серед усіх світил небозводу демонструє неозброєному оку диск, який залежно від величини його освітленої частини постійно змінює свій вигляд від молодика до повні та навпаки, до того ж досить швидко. Така зміна фаз нашого вічного супутника разом із чергуванням дня і ночі та пір року була одним із трьох наочних природних періодичних процесів, які люди ще за давніх-давен здогадалися використати для лічби часу. Вочевидь, саме Місяць, а не сліпуче Сонце був першим небесним об’єктом поклоніння прадавніх людей, у котрих під час місячних затемнень із метою якнайшвидшого відновлення звичного порядку світобудови було заведено робити жертвопринесення. Зрештою Місяць за всіх часів зачаровував незбагненною неземною красою найширші кола спостерігачів. Йому присвячували свої твори поети, композитори, художники. Як приклад їхніх найвидатніших шедеврів — «Місячна соната» Людвіґа ван Бетховена та картина «Місячна ніч на Дніпрі» Архипа Куїнджі.

Учергове природний супутник Землі постане в неперевершеному вигляді у ніч проти 20 лютого, коли його повністю освітлений Сонцем диск матиме найбільші для поточного року видимі розміри. Явище «великого Місяця» стане можливим завдяки тому, що напередодні він перебуватиме від нашої планети на найменшій цього року відстані, яка тільки на незначні порівняно з його віддаленістю від Землі приблизно чотири сотні кілометрів перевищуватиме мінімально можливу сучасної епохи. Спостереження появи величного місячного диска над північно-східною ділянкою обрію (ближче до точки сходу) 19 лютого слід розпочинати за 20 хвилин до заходу денного світила; при цьому майже одночасно з ним неподалік (дещо південніше, тобто праворуч) над горизонтом здійматиметься одна з найблискучіших на небесній сфері блакитно-біла зоря Регул, «номер один» зодіакального сузір’я Лев. Надалі Місяць не полишатиме небесне склепіння впродовж усієї ночі, причому найвище у південній його половині стоятиме близько опівночі.

Протягом лютого у південно-східному секторі ранкового небозводу орієнтовно за годину-півтори до сходу Сонця можна буде побачити аж три планети. Попри те що обставини видимості кожної нині далекі від оптимальних, дві з них — традиційно найяскравіша Венера і розташований праворуч Юпітер — не матимуть рівних за блиском серед усіх зореподібних світил небосхилу. 18 лютого Венера пройде достатньо близько повз Сатурн, при цьому останній виявиться тьмянішим за Ранкову зорю у 75 разів. Упродовж місяця тривалість щоденної видимості Венери неухильно скорочуватиметься, а Юпітера та Сатурна, навпаки, поступово зростатиме.

У 20-х числах лютого відзначиться найкращим у поточному році періодом вечірньої видимості найближчий до Сонця Меркурій. Безпроблемному перебуванню планети як найяскравішого зореподібного світила низько над західною ділянкою небокраю приблизно через 45 хвилин — годину з чвертю після заходу Сонця сприятимуть її досить значний блиск і звичне для цієї пори швидке згасання вечірньої заграви.

Близько середини ночі проти 19 лютого Сонце перейде із зодіакального знака Водолій (Aquarius) у зодіакальний знак Риби (Pisces).

Версія для друку          До списку статтей

«Неприємні» дні

за геофізичними чинниками:

2,                    субота,                 7-10        год.

5,                    вівторок,             8-10       год.

7,                    четвер,                 10-12      год.

10,                  неділя,                 21-23      год.

11,                  понеділок,           1-3         год.

13,                  середа,                 0-2          год.

19,                  вівторок,             17-19     год.

26,                  вівторок,             13-15     год.

27,                  середа,                 15-17      год.

 

При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове