Добрий господар

Горішки з-під землі

ЗА СМАКОВИМИ, поживними та кулінарними якостями бульбочки чуфи нагадують горіхоплідні. Проте земляний горіх належить до родини осокових.

Крім олії, у складі якої незамінні жирні кислоти, горіхи чуфи містять білки, вітаміни Е і С, макро- й мікроелементи: магній, кальцій, фосфор, залізо, калій. До того ж усі ці складники перебувають в оптимальному співвідношенні, що сприяє хорошому засвоєнню продукту травною системою людини.

Агротехніка чуфи нескладна. Кліматичні умови України цій культурі дуже підходять. Завдяки порівняно короткому вегетаційному періоду (110-120 днів) повноцінний урожай одержують, незважаючи на похолодання у травні й вересні.

Найкращими для чуфи є родючі ґрунти легкого механічного складу. Підготовку ділянки починають з осінньої оранки на глибину не менш як 20 см.

На заболочених і солонцюватих ґрунтах рослини виростають пригніченими. З цієї ж причини не рекомендується застосовувати добрива, що містять хлор. До садіння бульби тримають у прохолодному місці в мішку з тканини. Перед висаджуванням горішки витримують одну-дві години в 1-процентному розчині марганцівки. Потім замочують на одну-три доби між шарами марлі для забезпечення припливу повітря. Бульби бубнявіють, і починають прокльовуватися вічка підземних паростків. З передсадивним обробітком ґрунту вносять 5 кг перегною на один квадратний метр ділянки.

Бульби чуфи садять завглибшки 4-6 см. Відстань у рядку — 10-12 см, ширина міжрядь — 50-70 см. Строк висаджування — друга половина квітня, коли ґрунт на потрібній глибині прогріється до 14^ОС. Гострі прямі листочки сходів з’являються через три-чотири тижні. Якщо вони частково загинуть, можна висадити на їхньому місці пророслі сходи чуфи з грудкою ґрунту. Рослини позитивно реагують на полив і ретельне розпушування ґрунту, регулярне прополювання бур’янів.

Підгортання — обов’язкове. Принцип — як підгортають картоплю: чим вищий гребінь, тим більший буде врожай.

За період вегетації чуфу три-чотири рази підживлюють повним мінеральним або рідким органічним добривом. З однієї бульби виростає близько 100 паростків, тому рядки змикаються, і ділянка набуває вигляду густого травостою осоки.

До збирання врожаю беруться наприкінці вересня, коли починає жовтіти та скручуватися гичка. За два тижні до цього припиняють поливи. Рядки обережно підкопують лопатою і струшують бульбочки. Потім їх промивають від землі й сушать на сонячному місці, яке добре провітрюється.

Насамкінець варто зауважити, що горішки чуфи зберігають свою схожість лише до наступної весни. Тому садити слід лише свіжі плоди.