Архів
Вівторок,
15 січня 2019 року

№ 4 (19651)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Пост здоров’я
  • За рубежем
Нова «Альтернатива для Німеччини»?

НІМЕЧЧИНА. Праві політсили занесли до передвиборної програми можливість виходу з ЄС.

Докладніше...
Зухвалий напад

ПОЛЬЩА. У Гданську скоєно напад на мера міста.

Докладніше...
Напруження наростає

ТУРЕЧЧИНА стягує бронетехніку на кордон із Сирією.

Докладніше...
Компромісне перейменування

МАКЕДОНІЯ. Парламент затвердив конституційну поправку до зміни назви країни.

Докладніше...
Національні дебати

ФРАНЦІЯ. Президент закликав громадян брати активну участь у національних дебатах.

Докладніше...
Усе ще небезпечно

ЄГИПЕТ. Надзвичайний стан у країні продовжено ще на три місяці.

Докладніше...
Протест за протестом

У СЕРБІЇ не вщухають протести проти президента Олександра Вучича.

Докладніше...
Версія для друку          На головну
  • Військова панорама

Квартири від Президента

Михайло ГУБАШ.

НАПРИКІНЦІ минулого року Глава держави купив два житлові помешкання, на що витратив 2 287 166 гривень, і подарував ці квартири родинам двох військовослужбовців, які потрапили у полон 2015-го під час боїв за Дебальцеве і досі перебувають у неволі. Судячи з вартості, такий подарунок від Президента, безумовно, значно полегшить складні житлові умови двох родин. Але більшим подарунком для них було б визволення бійців із полону, в якому вони перебувають уже чотири роки. Однак зробити цього поки що не вдається.

Звісно, що П. Порошенко, який нещодавно задекларував понад мільярд гривень дивідендів, отриманих тільки від діяльності компанії «Roshen» від «Rothschild Trust Schweiz AG», може дозволити собі такі благодійні жести. Проте видається, що завданням Глави держави є сприяння створенню такої ситуації в країні, коли можливість заробляти мільйони гривень мали б не тільки керівники «Укрпошти» та «Нафтогазу України», а й захисники Батьківщини та всі її громадяни.

Втім, і на тім спасибі.

Ціна гібридної війни

ДНЯМИ колишній радник президента РФ В. Путіна (2000-2005 рр.) Андрій Ілларіонов, який нині перебуває в Україні, заявив, що за п’ять років гібридного протистояння між Україною та РФ Кремль витратив близько 150 млрд доларів. Про це повідомив «Український мілітарний портал». З цієї суми на так звані ЛДНР країна-агресор щорічно витрачає близько шести млрд дол., ще два млрд дол. — на АР Крим. Це при тому, що на Придністров’я, Осетію та Абхазію влада РФ виділяє близько мільярда дол. на рік. Половина коштів із шести мільярдів, які асигнуються Росією «народним республікам», ідуть на надання соціальної допомоги населенню («російські пенсії» та виплати соціально незахищеним), решта — на військові потреби.

Якщо ці гроші перевести у гривні, то виходить, що на утримання всіх тимчасово окупованих територій України (Донбас і Крим) РФ щорічно витрачає понад 225 млрд грн — більше від усього річного військового бюджету України. Для порівняння: торік витрати по лінії Міністерства оборони України становили понад 86 млрд грн, а на весь сектор безпеки і оборони країни (Міноборони разом із СБУ, Нацполіцією, Нацгвардією, Держприкордонслужбою, ДСНС тощо) — близько 200 млрд грн. На 2019-й у бюджеті України на безпеку й оборону загалом закладено майже 212 млрд грн, із них на потреби Міноборони та підпорядкованих йому структур передбачено 108 млрд грн.

Що не кажи, а цифри таки красномовні...

Було, та загуло і хутко зникло

ВТІМ, є і конкретика. Нещодавно прес-служба Державної корпорації «Укроборонпрому» повідомила: «За 2018 рік українське військо посилилось близько 50 літаками та вертольотами, які були модернізовані та відремонтовані силами кластера авіабудування, у який входить 16 підприємств ДК «Укроборонпром». За цей рік українські льотчики отримали винищувачі Су-27 та МіГ-29, штурмовики Су-25, бомбардувальники та розвідники Су-24, транспортні літаки Ан-26 та Іл-76, навчально-тренувальні літаки L-39, вертольоти Мі-24, Мі-14 та Мі-8».

Читаєш це повідомлення, і душа радіє від розмаїття марок військових літальних апаратів, якими за рік збагатилися Повітряні сили ЗСУ. Та поступово радість щезає. Й не тільки від насправді мізерної кількості літаків і гелікоптерів, які до того ж не були побудовані вітчизняною авіапромисловістю, а лише «модернізовані та відремонтовані», тобто дісталися нам іще з часів СРСР. До речі, відтоді, після розпаду Радянської держави, в Україні залишилося 2800 літальних апаратів різного призначення, а її військова авіація за кількісним показником у 1992 році була найчисельнішою в Європі, поступаючись лише авіації США, Росії та Китаю. Тоді, навесні 1992-го, до складу ВПС України офіційно перейшли три повітряні армії (1100 бойових літаків). На сьогодні їх майже вдесятеро менше. Тож радіти з приводу відремонтованих 50 військових літаків та гвинтокрилів навряд чи доводиться.

Загадкові «одиниці», або Відрапортували задля галочки?

ДЕРЖАВНИЙ концерн «Укроборонпром» торік передав українській армії понад 4900 одиниць нового, модернізованого та відремонтованого озброєння й військової техніки. Про це на своїй сторінці у соцмережі повідомив Президент Петро Порошенко. «Війна переконливо показала, що кінцеву перемогу можливо здобути лише за умови поєднання високого бойового духу, всенародної підтримки та сучасного озброєння», — наголосив Глава держави. І з цими словами не можна не погодитися. Хіба що теза про «сучасне озброєння» може викликати легку іронію, бо модернізовану та відремонтовану військову техніку навряд чи можна називати сучасною, оскільки у переважній своїй більшості дісталася вона Україні ще з радянських часів.

Та то таке. Більше подиву викликають оці майже п’ять тисяч знеособлених, а тому й трохи загадкових «одиниць» (озброєння й військової техніки). Бо якщо серед них, приміром, одна-дві тисячі танків або бойових літаків, то це — ого-го! Якщо ж переважну більшість «одиниць озброєння» складають, скажімо, нові гвинтівки M-4 (WAC-47) виробництва Україна — США або ж повністю вітчизняні пістолети Форт-17, то про що взагалі можна казати?

Це нагадує сумнозвісну середню температуру по палаті... Хоча хтось може виправдати таку утаємниченість «одиниць» військовою таємницею. Та годі («Я вас умоляю!» — як сказали б у Одесі) — дуже схоже на те, що просто нічим хвалитися. На жаль.

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Де найкомфортніше жити
Читати
В’язні сумління
Читати
Наводять порядок?
Читати
Чого ж «добру» пропадати...
Читати
Польща все ще манить
Читати
Не пройшли контролю
Читати
Від «бляхарів» — пенсіонерам
Читати
Пожежу ліквідовано
Читати
Порятували туриста
Читати





— Додали 6 гривень... І це все?

— Ні. Ось іще різдвяне привітання від уряду.

Мал. А. Василенка.

При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове