Пост здоров’я

Cторінку підготував Микола ЮРЧИШИН.

• На прийомі у спеціаліста

Найголовніше — профілактика

Розмову вів

Микола ЮРЧИШИН.

Фото автора.

Одним із найпоширеніших гінекологічних захворювань є міома матки — гормонозалежна доброякісна пухлина. Майже кожна п’ята жінка в Україні має таку патологію. Раніше вважалося, що ця недуга уражує жінок, яким за 40, проте нині вона зустрічається й у 18-річних. На злоякісне новоутворення перероджується досить рідко, але, на жаль, трапляються й такі випадки. Більшість дослідників пов’язують виникнення міоми матки з генетичною схильністю, гормональним дисбалансом. Докладніше про цю недугу в розмові з акушером-гінекологом Київського медичного центру «Академія здоров’я людини» кандидатом медичних наук В. В. ЯЦЕНТЮК.

— Віталіно Віталіївно, що зумовлює поширеність цієї біди у жінок?

— До чинників розвитку міоми належать хірургічні маніпуляції на слизовій оболонці матки (медичні аборти, діагностичні вишкрібання), ожиріння, нераціональне харчування (надмірне вживання м’ясної їжі), серцево-судинні захворювання, патологія щитоподібної залози, хронічні запальні захворювання матки та придатків, пізні перші пологи (після 30 років), стан хронічного стресу, зловживання соляріями, саунами, перебуванням на відкритому сонці.

— Які симптоми недуги?

— У більшості жінок безсимптомний перебіг може тривати роками. Залежно від розташування, розмірів і кількості міоматозних вузлів спостерігаються такі ознаки: розлади менструальної функції (тривалі чи рясні менструації або їх затримка, кровотечі, які можуть призводити до зниження рівня гемоглобіну); відчуття болю та дискомфорту внизу живота; біль під час статевого акту; біль у спині, попереку, сідницях, нижніх кінцівках, пов’язаний із тиском міоми на нервові закінчення; кишкові розлади та сечовипускання; порушення репродуктивної функції (безплідність, невиношування плода).

— Очевидно, міому зазвичай виявляють лише під час огляду гінеколога?

— Діагноз остаточно встановлюється на підставі ультразвукового дослідження органів малого таза. При атиповій локалізації міоматозних вузлів потрібна магнітно-резонансна (МРТ) й комп’ютерна (КТ) томографія.

Сучасний спектр заходів для лікування міоми матки (при правильному їх виборі на ранніх етапах розвитку пухлини) дає змогу зупинити захворювання. Вибір методу лікування залежить від багатьох чинників: локалізації й розмірів вузлів, їх кількості, темпу росту, клінічних проявів міоми, ступеня порушення менструальної функції, наявності порушення функції сусідніх органів (сечового міхура, кишківнику), віку жінки, планів на вагітність, супутньої гінекологічної патології тощо.

— Як лікують цю недугу?

— Серед можливих варіантів сучасних методів лікування виокремлюють: медикаментозне, оперативне із застосуванням традиційних методів і сучасних малоінвазивних методик (лапароскопія, гістероскопія), емболізація маткових артерій, ФУЗ-абляція (ультразвуковий уплив на тканини вузла під контролем апарата МРТ), міоліз (руйнування некротизованих м’язових клітин) із застосуванням фокусованого лазера.

Завдання лікаря — поінформувати жінку про всі можливі способи лікування й розповісти про переваги й недоліки кожного з них.

Медикаментозна терапія є методом вибору для жінок, які не підлягають оперативному лікуванню, і передбачає застосування гормональних і негормональних засобів.

Серед показань до цього варіанта лікування: розміри матки до 12 тижнів вагітності, клінічно малосимптомний перебіг захворювання, бажання жінки зберегти репродуктивну функцію.

Оперативне лікування поділяється на радикальне (повне видалення матки) й консервативне (органозбережне). У нашій країні, як і в усьому цивілізованому світі, застосовують малоінвазивні методи оперативного втручання, що дають змогу мінімізувати травматичність операції, тривалість перебування пацієнтки у стаціонарі й забезпечують швидше повернення до повноцінного життя й праці. Ось деякі з них.

Метод гістероскопії і гістерорезектоскопії — хірургічна процедура, під час якої гінеколог використовує невеликий телескопічний інструмент (гістероскоп) для діагностики й лікування патології порожнини матки. Перевагою цього методу є одночасне виявлення й усунення патології. Використовується лише при субмукозній (розташування вузлів у порожнині матки) міомі.

У разі субсерозного (вузол на поверхні матки) чи інтрамурального (вузол у товщі матки) розташування вузлів при невеликій їх кількості може застосовуватись лапароскопічне видалення. Суть методу в тому, що на передній стінці живота роблять три невеликі отвори (від 3 мм до 1 см), крізь які в черевну порожнину вводяться відповідні інструменти й оптика (камера), яка передає зображення на монітор. Маніпулюючи інструментами й дивлячись на екран монітора, хірург виконує оперативне втручання.

Емболізація маткових артерій, інакше кажучи, закупорювання судин, що постачають кров у міоматозні вузли. У результаті відзначається не лише зупинення їх росту, а й значне зменшення розмірів.

ФУЗ-абляція. Під контролем апарата МРТ відбувається ультразвуковий уплив, що призводить до загибелі вузла шляхом нагрівання. Застосування цього методу обмежене через значну вартість.

Традиційні хірургічні методи з розсіченням передньої стінки живота сьогодні виконуються досить рідко. Показами є вкрай задавнені випадки (великі розміри матки, атипове розташування міоматозних вузлів), наявність протипоказань до проведення лапароскопії, а також відсутність специфічного ендоскопічного обладнання у клініці й навченого персоналу.

— Чи можливо запобігти цьому захворюванню?

— Головне — профілактика, яка передбачає регулярне відвідування лікаря-гінеколога та щорічне УЗ-обстеження органів малого таза; раціональне й збалансоване харчування з достатньою кількістю овочів та фруктів, молочнокислих продуктів; запобігання ожирінню, гіпертонічній хворобі й захворюванням щитоподібної залози, а також небажаній вагітності та різноманітним стресовим і нервовим ситуаціям. І, як я вже говорила, обмеження перебування під активним сонячним промінням та відвідування соляріїв, саун.