Наша пошта

• Точка зору

Боротьба із заздрісниками

Володимир ВЕРНИГОРА.

смт Чутове

Полтавської області.

КОЛИСЬ відомий літературний геній стверджував, що в державі дві біди: дурні й дороги. Але наш шановний генпрокурор помітив третє зло — заздрість і закликав з нею боротися. Як я розумію, багатії не заздритимуть тим, хто перебивається з хліба на воду. То виходить, що заздрити можуть тільки бідні багатим. А в Україні бідний лише народ. У відповідь хочу запитати: «А чому не жадоба до наживи є найбільшим злом, яке не дає подолати величезну корупцію у владі, боротися з казнокрадами, бандитами в поліцейських мундирах, мародерами в армійських підрозділах, з безкарністю за вчинені злочини проти держави?» Влада безсоромно залазить у кишеню народу, вигрібаючи останні копійки, виводить державні фінанси в офшори. Не створює нових робочих міст, натомість розвалює, вирізає на брухт заводи. Збільшує з кожним роком кількість субсидіантів, а кошти на субсидії осідають у кишенях олігархів. Непомірні в нас ціни на газ, бензин, харчові продукти. Через комунальні борги люди втрачають житло. На тлі всього цього можновладці отримують величезні прибутки, а решта — мінімалку. В жодній європейській державі немає такої величезної прірви між доходами чиновників і простими роботягами. Закономірно, що величезна соціальна несправедливість викликає незадоволення владою. А за що її любити? За те, що довела до зубожіння?

Для боротьби із «заздрісним» народом маємо ще геніальніших діячів із-за кордону, які провели так звану реформу вітчизняної медицини і пустили за пацієнтом на рік аж 200 грн на лікування. Україну підтинає низка епідемій, яких не було вже декілька десятків років, а міністр, окрім порад, як потрібно правильно харчуватись і тому подібних нісенітниць, нічого не робить. А чого тільки коштує угода щодо реструктуризації боргу МВФ міністра економіки з американським паспортом. А скільки грошей із бюджету витратили на зарплати іншим міністрам-варягам? Виникає риторичне запитання до читачів. Скажіть, шановні, вам це нічого не нагадує? Ось такі горе-реформатори і не хочуть боротися зі злиднями в Україні. Бідний народ покірніший, його легше купити за гречку, підманути обіцянками, тож і мають вони нас за дурнів. Насправді ми такими і будемо, допоки покірно терпітимемо таких реформаторів при владі.