Добрий господар

Зимівля бджіл

БАГАТО пасічників залишають зимувати бджіл просто неба. У південних та центральних областях України бджолині сім’ї досить добре переносять таку зимівлю.

Якщо сім’ї до цього добре підготовлені, наростили достатньо молодих бджіл, мають хороший запас доброякісних кормів, то догляд за ними в грудні й наступні місяці не клопітний. Треба лише вживати заходів для усунення причин, що непокоять бджіл. Сніг бажано підгребти до вуликів з трьох сторін до верху, а спереду — до середини, так щоб вентиляційні канали ним не перекривалися.

При недостатньому сніговому покриві мороз і вітер сильно охолоджують вулик, що призводить до витрат енергії сім’ї для підтримання оптимальної температури клубу бджіл і великої витрати корму. Тож доцільно розмістити вулики у кожухах, під навісом, а також компактно розставити їх рядами і ярусами, вкрити соломою і руберойдом (або синтетичною плівкою).

_{Догляд за бджолами в зимівнику}

СИРІСТЬ — найлютіший ворог бджіл під час зимівлі. Вологе повітря охолоджує комах, мед стає водянистим, стільники вкриваються цвіллю, що спричинює загибель бджіл, сім’ї слабшають. Підсушити повітря в зимівниках можна, поставивши в ємностях суху сіль або деревне вугілля.

Добре, коли в приміщенні підтримується температура від плюс 2^ОС до мінус 4^ОС, а вологість — в межах 80-85%.

У грудні зрідка вибірково прослуховують вулики з допомогою апіскопа або прикладаючи вухо до передньої стінки. Можна використовувати гумову трубку діаметром 1 см і завдовжки близько метра. Один кінець трубки вставляють у нижній льоток, а другий прикладають до вуха.

Якщо зимівля йде благополучно, то бджоли сидять спокійно, на легкий щиглик по стінці вулика відповідають рівним шумом, який швидко стихає. Коли зрідка чутно звуки, що видають бджоли, значить, деякі з них відокремились від клубу. Коли бджолина сім’я голодує, то видає тихий шум, схожий на шелест сухого листя.

Льотки вулика повинні бути захищені ґратами від проникнення мишей. Перші ознаки появи гризунів — сліди посліду на дошці, шматочки воску від стільників. У разі появи мишей у приміщенні розкладають отруєні принади, встановлюють пастки і капкани.

Але все ж основні роботи у грудні пов’язані не з бджолами, а в майстерні. Саме час зайнятися виготовленням рамок, натягуванням у них дроту, майструванням нових і ремонтом використовуваних вуликів.

Не зайвим буде ознайомитись із новинками спеціалізованої літератури, обмінятись досвідом із колегами.

_{Сортування й зберігання стільникових рамок}

СКЛАДАЮЧИ гніздо на зиму, зазвичай видаляють соти, що звільнилися від розплоду і які містять не більше 1,5 кг меду. Їх сортують та відправляють на зимове зберігання. Спочатку рамки очищають від прополісу, потім від воску, намагаючись не пошкодити воскову печатку меду.

Стільники з кормовими запасами сортують за наявністю в них меду і перги і закладають на зберігання, щоб навесні використати для підгодівлі бджіл. В окремі корпуси поміщають стільникові рамки, призначені для розширення гнізда. На корпусах крейдою роблять умовні позначки, якими сотами вони укомплектовані.

Місця в корпусах, куди можуть проникнути миші, закладають бляхою, щоби гризуни не могли прогризти і занапастити запаси. Стільники, в яких міститься перга, не залита медом, зберігають в окремих ящиках, попередньо злегка посипаючи їх від цвілі цукровою пудрою.

Певних втрат при зберіганні стільників і воскової сировини в теплому приміщенні може завдати воскова міль. За температури нижче 10^ОС вона не розвивається, а при вищій метелики молі відкладають яйця в сотах і восковій сировині. Гусениці, що вилуплюються, харчуються воском, руйнуючи і знищуючи соти.

Для боротьби з восковою міллю соти обкурюють димом гарячої сірки, дотримуючись при цьому всіх заходів безпеки. Після обкурювання гусінь гине, але яйця молі залишаються. Тому обкурювання повторюють через 10-15 днів (коли з яєць виведуться гусениці).