Архів
П’ятниця,
14 грудня 2018 року

№ 96 (19643)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Добрий господарНаша пошта
  • За рубежем
Пристрасті за Brexit

ВЕЛИКА БРИТАНІЯ. Терезі Мей вдалося зберегти посаду прем’єр-міністра.

Докладніше...
Стрільця досі шукають

ФРАНЦІЯ. Влада розглядає стрілянину у Страсбурзі як теракт.

Докладніше...
На передовій кібероборони

ПОЛЬЩА створила військові сили, які захищатимуть кіберпростір.

Докладніше...
Голодування на знак протесту

ІСПАНІЯ. Глава уряду Каталонії Кім Торра оголосив «голодний страйк».

Докладніше...
Президент порушив конституцію

МОЛДОВА. Президента Ігоря Додона відсторонили від посади. Цьогоріч уже вп’яте.

Докладніше...
Ще й близькосхідне НАТО

США та арабські країни обговорюють можливість створення антиіранського альянсу.

Докладніше...
Амбітні плани в космосі

КИТАЙ запустив перший у світі зонд для дослідження темного боку Місяця.

Докладніше...
Версія для друку          На головну
  • «Просвіті» — 150 років

Від державності мови — до державності нації

Богдан ЛУК’ЯНЧУК.

Протягом століть чимала етнічна територія українців була поділена поміж імперіями, а рівно півтораста років тому з вуст видатного українського діяча Анатоля Вахнянина пролунало кредо щойно створеного культурного товариства «Просвіта»: «Єдність українського народу від Карпат по Кубань та його окремішність від народів польського та російського». Нині цю окремішність нам, українцям, доводиться захищати зі зброєю в руках.

ВИСТУПАЮЧИ на ювілейному вечорі у стародавньому Львові, місці народження «Просвіти», Президент Петро Порошенко нагадав: «Із просвітянами поєднали себе видатні українці Іван Франко, Леся Українка, Микола Лисенко, Михайло Грушевський, Михайло Коцюбинський, Борис Грінченко, Юрій Федькович. Це сузір’я! І перелік великих імен можна розширити. Але не забуваймо про тисячі й тисячі учителів, панотців, студентів, лікарів, підприємців, службовців… Вони дали нам приклад того, що не слова, а віра та тяжка праця творять націю і державу».

Внесок цих людей у становлення товариства, відтак і самої майбутньої суверенної держави важко переоцінити. Саме вони відкривали читальні, сприяли шкільництву, пресі, літературі та книговиданню українською мовою. Саме вони всіляко намагалися поширити «Просвіту» на схід, попри те що під московською п’ятою національний розвій наражався на набагато серйозніші перешкоди, аніж під ліберальними австріяками.

У підвалинах «Просвіти» не лише кипуча енергія інтелігенції, а й вільнолюбний дух українського селянства. Бо й справді, русифікувати чи полонізувати село колонізаторам було непросто. Місто і село перетиналося хіба на базарах та ярмарках. Землероби жили своїм побутом зі своєю мовою, казками і піснями. У хатах — ані радіо, ані телебачення, ні газет. Хіба що «Кобзар» над покуттям за іконами.

Минав час… Серйозні зміни у свідомості людей викликала вибухоподібна урбанізація, преса, радіо, Інтернет… Цією обставиною сповна скористалися русифікатори, масово закриваючи українські школи, зробивши російську престижною, пов’язаною у масовій свідомості з культурою та кар’єрою на противагу «відсталому» патріархальному селу. Саме аби не мати вигляду селюків у містах, мільйони вчорашніх селян протягом лише одного покоління заговорили «російською», за яку правив жахливий суржик Тарапуньки, а пізніше — Сердючки.

Видатний поет Дмитро Павличко в одному зі своїх інтерв’ю згадує материнське напуття перед навчанням на львівському філфаку. «Їдь, синку, вчися, набирайся розуму, вивчай панську мову».

Того, що з 1991 року «панською», тобто державною, мовою зробилася українська, майже ніхто й не помітив. Замість відвертої русифікації у мовному питанні запанував підхід, відомий під назвиськом «какаяразніца». Саме цей підступний спосіб дав змогу зберегти, а в деяких регіонах і посилити русифікаторські тенденції.

У тому, що «разніца» таки є, українці переконалися аж… навесні 2014 року «завдяки» Каїну Владіміру Путіну. Саме тоді з’явився сумний анекдот про те, що в Україні російською говорити небезпечно, бо Путін прийде і «захистить».

«Захистив»!

Зонами російської окупації стали найбільш зросійщені території Криму і Донбасу — такі собі «слабкі ланки» сучасної України.

…Чотири з половиною роки тому Президенту України Петрові Порошенку довелося займатися відразу всім: армією, церквою, мовою… Останнє вже не здавалося другорядним, бо стало зрозуміло: мова — засіб виживання нації, а мовна політика — важлива складова національної безпеки. І Глава держави взявся за найпотужніші русифікаторські інструменти — книгодрук, кіно та ЗМІ.

«Згадаймо, які дискусії точилися під час прийняття закону про мовні квоти на радіо і телебаченні, — сказав, виступаючи у Львові на славному ювілеї «Просвіти», Петро Порошенко. — Тоді говорили і про недостатню кількість українського продукту, і про його нібито «неформат», і всілякі інші верзли нісенітниці. І знаєте, з якого ми рівня починали? В 2013 році частка україномовних пісень на радіостанціях становила близько 5%! Тепер — 55%, і це навіть значно більше, ніж вимагає закон. Перевиконання радіостанціями мовних квот говорить про одне — їхнє запровадження повністю відповідає суспільному запиту. Українські піснярі та музиканти виявилися спроможними швидко цей попит задовольнити. А мова наша українська просто стала модною на радіо».

На щастя, мова та українська культура нині є справою державною. Не в останню чергу зусиллями Глави держави мовні квоти нині запроваджені й на телебаченні.

За даними Нацради з телебачення і радіомовлення, частка української мови у прайм-таймі телеканалів за останній рік зросла з 39% до 64%, а російської — впала з 32% до 7%. І з телесеріалами відчутні серйозні зрушення на краще. У 2016 році українських серіалів демонструвалося 39% від загальної кількості проти 7%, які були двома роками раніше. Звісно, подеколи президентові та Верховній Раді доводилося і владу застосовувати, як це сталось із забороною російських, часто низькопробних, серіалів.

Та тільки заборонами бажаного не досягти. Культура, яка відроджується, потребує матеріального внеску. І тут крига скресла!

Завдяки державному фінансуванню кінопромисловості стався сплеск українського кіновиробництва. Якщо 2016 року державним коштом було знято 35 фільмів, то через рік вже 47. За результатами поточного року очікується виробництво 120 стрічок, на що у бюджеті закладено понад 1 мільярд гривень! Вітчизняне кіно зробилося цікавим і затребуваним глядачами. Торік на нього було продано 1,5 мільйона квитків. Держфінансування галузі переконує і приватних кінопродюсерів у доцільності інвестицій саме в український продукт.

Знову повернімося до старовинного Львова. Завершуючи свій виступ на відзначенні 150-річчя «Просвіти», Петро Порошенко закликав не дати Кремлю розвернути Україну назад, у задушливі імперські обійми. Глава держави, гаряче підтриманий представниками усіх регіонів України, вкотре повторив крилатий заклик Миколи Хвильового, перевірений нинішньою історією, і свою державницьку позицію: «Геть від Москви!» — це україномовний культурний продукт і повернення до власної історії, про що ми щойно детально говорили. «Геть від Москви!» — це закріплення курсу на ЄС та НАТО в Конституції. Бо ми розуміємо, що лише членство в Європейському Союзі і НАТО остаточно й незворотно гарантує нашу незалежність від Росії.

Але це розуміють і наші вороги. Тому вони планують реванш на президентських і парламентських виборах, щоб заблокувати наш рух до Європи, а якщо пофортунить, то ще й розвернути назад. Втім, я переконаний, що навіть нетривала зупинка на дорозі до Європейського Союзу та Північноатлантичного альянсу автоматично означала би наше повернення у сферу російського впливу. Запобігти такому сценарію — священний обов’язок всіх українських патріотів. Сам зроблю для цього все можливе, але в цій боротьбі дуже розраховую на вашу підтримку, бо це спільна загальнонаціональна справа.

Це — як свій до свого по своє!»

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Офіційно не «друзі»
Читати
Довше жити — довше працювати
Читати
Святкувати дорожче
Читати
«Досиджуватимуть» в Україні
Читати
Підвищення — автоматично
Читати
Захворюваність не спадає
Читати
Знайшли шпарину
Читати
З почином
Читати
Отримали європейські гроші
Читати





При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове