Архів
П’ятниця,
14 грудня 2018 року

№ 96 (19643)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Добрий господарНаша пошта

Наша пошта

Добірку підготувала
Валентина ЮРЧИШИНА.

Версія для друку          До списку статтей
  • Рядки з листів

Мораль і політика — речі несумісні?

ЩОБ наша нація стала європейською, цивілізованою, потрібно набагато підняти рівень освіти. Це комп’ютеризація і т. д. А в нас хіба є по селах комп’ютери? Треба готувати висококваліфікованих викладачів і вчителів, бо надто багато ще тут випадкових людей. Належно виконувана робота — ось що нам потрібно. Варто було б підняти освітянам зарплату до розміру депутатської. Вважаю, що педагоги працюють більше і краще за так званих слуг народу.

Микола ДЕМ’ЯНЕНКО.

м. Бердянськ

Запорізької області.

 

Ми теж потрапили до того страшного чорного списку, укладеного Смілянським. Тепер і в нашому селі закрили поштове відділення. Щиро кажучи, мов руки відрізали. Раніше листоноша допомагала квитанції за комунпослуги заповнити і оплатити, а тепер як бути? У район защораз не наїздишся. Тим паче що більшість жителів села — глибоко пенсійного віку. Тож і звертаємося до Президента та Прем’єр-міністра з вимогою втрутитись у ситуацію й скасувати горе-реформу із закриття сільських поштових відділень.

Микола ЛІСНИЙ.

с. Висока Вакулівка

Козельщинського району

Полтавської області.

 

Усі роки незалежності ми мали владу, яка менш за все дбала про народ. Можновладці вже наступного дня після інавгурації забували про свої обіцянки й бралися до власного збагачення. Їхні рейтинги серед найбагатших людей світу виросли, а Україна й українці опинилися серед найзлиденніших, соціально найнезахищеніших. Наші керівники не цінують власний народ. Тож чи дивно, що він почав шукати прихистку деінде. Але це владців не зупиняє. А тут іще ця війна... Так, мораль і політика — речі несумісні. Навесні вчергове обиратимемо гаранта Конституції. І дай нам Бог не помилитися вшосте, щоб знову не нарікати на нещасливу долю.

Борис ЧИРВА.

м. Біла Церква

Київської області.

 

Я не хочу, щоб мене захищали і робили «щасливим» бойки, рабиновичі, медведчуки та решта, котрі «за» повернення в імперію. Я буду щасливий дожити (мені 91 рік) до того часу, коли ми оберемо патріотичну українську владу. Звертаюся до всіх українців: на виборах думайте і голосуйте не за олігархів, а за Україну і Правду!

Щодо позаблокового статусу. Якби інші країни понад три сотні років прожили в колоніальній залежності від Російської імперії, зазнали кількох голодоморів, за яких доводилось їсти неїстівне, 1937-й, коли була знищена українська еліта, то вони б точно не були позаблоковими. І ми теж не будемо.

Микола ТІПТЮК.

с. Малий Вистороп

Лебединського району

Сумської області.

 

Наше село досить велике, налічує понад три тисячі жителів, має потужну соціальну сферу, зокрема двоповерхову дільничну лікарню. Свого часу тут був і цілодобовий стаціонар. Та, «дякуючи» сучасному медичному новаторству, наша лікарня перетворилася на амбулаторію, цілодобовий стаціонар закрито, скорочено до мінімуму медперсонал. Ліків немає. З усім своїм треба приходити. Люди зляться. Я просто співчуваю всім лікарям, медсестрам, санітаркам, яким доводиться працювати у цій системі.

Володимир КОМПАНІЄЦЬ.

с. Пересадівка

Вітовського району

Миколаївської області.

 

Версія для друку          До списку статтей
При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове