Наша пошта

• Не можу мовчати

Не перекладайте свій обов’язок на плечі народу

Тетяна КЛИМЕШОВА.

м. Старобільськ

Луганської області.

ЖИТТЯ без реєстрації, праця без договору і трудової книжки — це беззаконня і порушення Конституції. Все це породжують самі владці. І тепер вони ж вимагають у мене офіційного документа про місце проживання і працевлаштування моїх дітей. Хіба це моя компетенція? Це обов’язок держави. Натомість мені радять у разі відмови подавати до суду на комісію з призначення субсидії. В суд потрібно подавати на владу!

Як пояснили мені на гарячій урядовій лінії (тел. 15-45), факту непроживання дітей досить для призначення субсидії. Але через їхнє неофіційне працевлаштування і проживання на території Київської області я не можу надати відповідну довідку в управління соціального захисту населення Старобільської РДА. Відтак звернулася до депутата міськради й отримала «Акт обстеження матеріально-побутових умов сім’ї», де підтверджено фактичне проживання тільки мене і мого чоловіка. У ньому з нашого боку також є свідки — сусіди, з якими прожили за цією адресою 33 роки і які знають, що ми з чоловіком уже понад 10 років проживаємо вдвох без дітей.

Торік по всій Україні закривали навчальні заклади, бо не могли забезпечувати теплом через високі ціни на газ. І знову піднімають тарифи на блакитне паливо. Нелюдські ваші закони. Ви принижуєте весь народ жебрацтвом. Нам не потрібні ваші субсидії. Дайте нашим дітям офіційні робочі місця і гідну зарплату. Тоді вони забезпечать і свої родини, і престарілих батьків.