|
Архів П’ятниця,
№ 94 (19641) |
 Про нас |
 Реклама |
 Поточний номер |
 Передплата |
| |
| Малюнки А. Василенка | PDF архів | Архів |
| У номері: | Добрий господар | Наша пошта |
|
|
|
|
||||||
|
||||||||
|
||||||||
|
| ||||||||
|
| Версія для друку До списку статтей Чули про чорний часник? ЧОРНИЙ часник — це не нововиведений сорт, як можна було б подумати, а приготовлений певним чином звичайний часник. Цей продукт завдяки ферментації позбавлений специфічного запаху, має солодкуватий смак, а за консистенцією подібний до сухофруктів. За рахунок вмісту безлічі корисних для організму мікроелементів цей продукт відновлює і зміцнює імунітет, ефективний у боротьбі із запальними процесами і захворюваннями інфекційного характеру. Часник стає чорним у результаті ферментації амінокислот і цукрів, що входять до його складу. Вони утворюють високомолекулярні полімерні сполуки меланоїдіни, що надають продукту темно-коричневого або майже чорного забарвлення. Готують чорний часник зі звичайного білого в спеціальному приміщенні при високій температурі протягом місяця, а то й двох! Тому в домашніх умовах є ризик, що він зіпсується (або просто згниє), не досягнувши бажаного результату. Так що краще купувати його у готовому вигляді. Першим і основним плюсом цього продукту вважається відсутність запаху, що дозволяє його споживати хоч перед побаченням із коханою, хоч безпосередньо перед важливою діловою зустріччю. Друга незаперечна перевага чорного аналога перед його білим «побратимом» — це ліпша засвоюваність корисних речовин організмом. Третє — це, звичайно, солодкий смак і приємна консистенція, як у родзинок. Ну, і четверте — завдяки процесу ферментації його властивості як антиоксиданту зростають у 10 разів! При деяких захворюваннях печінки, шлунково-кишкового тракту звичайний часник споживати не рекомендується. Однак це не стосується чорного часнику: у нього практично нема протипоказань. Версія для друку До списку статтей | У ПОРУ зимового затишшя саме час підбити підсумки власного господарювання, похвалитись успіхами у царині рослинництва та вирощування свійської живності. Що і роблять із задоволенням наші дописувачі. Особливо багато надходить нам листів на «помідорну» тематику. Хтось має агрономічну освіту, а більшість — городники-аматори, усі вони зажили слави серед земляків як «овочеві енциклопедисти». У наступному номері, зокрема, познайомимо вас із таким подружжям з Тернопільщини. Марія та Павло Марки, уявіть, експериментують на власному городі із 180 сортами та гібридами помідорів. А ще «пройдемося» плантаціями ягідних кущів. Скільки різноманітних смаків дарують нам їхні плоди! Але якщо смородина, малина, аґрус ростуть сьогодні практично в будь-якому садку, то, скажімо, актинідія і лимонник менше поширені, проте є рекордсменами щодо вмісту вітамінів і чудово прикрашають обійстя. А дивовижна ліана лимонник китайський, виправдовуючи свою назву, полонить усе довкола прекрасним ароматом. Отже, пропонуємо розглянути цих «кандидатів» до вашої садівницької колекції. Чого більше у сої як складової раціону годівлі свиней — плюсів чи мінусів? Дивне, здавалося б, запитання, адже соя нині витіснила на полях чимало традиційних культур, сама, власне, ставши традиційною. Однак є тут свої нюанси. Скажімо, поки молодняк вагою до 60 кг, то соя дає гарний щоденний приріст, а чи варто далі її згодовувати, поговоримо.
|
|
