Архів
Вівторок,
27 листопада 2018 року

№ 91 (19638)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Соняшник
  • За рубежем
Друзі залишаться друзями

ВЕЛИКА БРИТАНІЯ. Лідери всіх 27 країн — членів Євросоюзу схвалили угоду щодо Brexit.

Докладніше...
Мігранти штурмують кордони

МЕКСИКА. Поблизу північно-західного кордону почалися заворушення, спричинені навалою мігрантів.

Докладніше...
Провальні референдуми

У ШВЕЙЦАРІЇ пройшло відразу два референдуми.

Докладніше...
Знову хімічна зброя

СИРІЯ. Під час атаки на Алеппо застосовано боєприпаси з хлором.

Докладніше...
Проти прем’єра-мільярдера

ЧЕХІЯ. У Празі відбувся мітинг із вимогою відставки уряду.

Докладніше...
Євроатлантичні збройові м’язи

КРАЇНИ БАЛТІЇ збільшують свої оборонні бюджети на понад 2% ВВП.

Докладніше...
Стихію приборкано

США. Найбільш руйнівні в історії Каліфорнії пожежі повністю локалізовано.

Докладніше...
Версія для друку          На головну
  • Відлуння

Старі хрести не дають забути

Ганна КЛІКОВКА.

Запорізька область.

Голодомор викосив у селі Борисівка Приморського району понад 250 людей. Так історики кажуть, а насправді один Бог знає, скільки їх було, безвинних жертв голодного терору.

ЖИТЕЛЬ села Леонід Ромашка згадує, як батько розповідав йому про три похоронні команди, що збирали тіла померлих. Їх ховали у спільних могилах на північній стороні сільського кладовища. Нині там збереглися лише кілька старих кам’яних хрестів. Про початок Голодомору в селі взимку 1931 року згадує у своїх мемуарах й уродженець Борисівки відомий правозахисник і дисидент Петро Григоренко.

Голод чорною пеленою накрив село тридцятих років. Люди не повсюдно терпіли наругу. Хоча у селян не було зброї, вони чинили масовий ненасильницький спротив, до останнього підтримували одне одного, без жодних шансів на перемогу боролися проти радянської каральної машини.

Щоб нащадки ніколи не забували, що довелося пережити їхнім пращурам, у селі відкрили пам’ятний знак учасникам народного повстання проти колективізації та односельцям, які загинули мученицькою смертю в 1932-1933 роках. Цей проект має на меті відкрити людям правду про події сивої давнини, які довго приховувалися під грифом «таємно» і не підлягають забуттю. Дізнатися про них запоріжці змогли завдяки книжці доктора історичних наук заступника директора Українського інституту національної пам’яті Володимира Тиліщака «1930. У.С.Р.Р. Повстання».

У Борисівці, як і скрізь, у людей забирали останнє. Борисівський сільський голова Валентина Чебан розповіла, що у жовтні 1930 року партійне керівництво вирішило помститися за низькі темпи хлібозаготівель і забрати у людей збіжжя та борошно. Так звані буксирні бригади з уповноважених та комсомольців ходили по хатах й вигрібали все до крихти. Спротив розпочався 6 жовтня 1930 року у дворі 24-річного Івана Бондаренка. Пристрасно виступили жінки. Вони перекривали в’їзди до садиб, розганяли «активістів», повертали награбований хліб. Кількох із них заарештували. У відповідь сотні людей оточили сільраду, погрожуючи штурмом. Жінок відпустили, і заворушення продовжилися. Відсіч грабіжникам давали родини Пилипа Онищенка, Опанаса Потанєєва та багатьох інших. Безкарно це не минулося — селяни зазнавали страшних репресій.

Спротив нелюдам тривав по всій Запорізькій області. Виступи відбувалися у Пришибі, Кам’янці-Дніпровській, Гуляйполі, селі Широке Запорізького району.

Увічнення пам’яті народних месників та людей, яких убивали голодом,— це єдине, що ми можемо для них зробити. Незабаром новий пам’ятний знак відкриють у селі Новгородківка Мелітопольського району, імена загиблих односельців повернуться на Михайлівщину і Бердянщину.

Історик, заступник директора Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій із громадськістю облдержадміністрації Олександр Зубченко, звертаючись до мешканців Борисівки на церемонії з нагоди відкриття пам’ятного знака, зазначив, що між тими страшними подіями та сучасністю слід прокладати паралель у тому сенсі, що геноцид був помстою за відчайдушний спротив режиму, за Українську революцію 1917-1921 років. Сьогодні нащадки кремлівських катів марять знову підкорити Україну. Але на захисті нашої свободи — український солдат, нащадок тих, кого намагалися зламати голодом кремлівські окупанти та їхні посіпаки. Маємо винести уроки зі страшного минулого і не дати йому повторитися.

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Гроші від «євроблях» — на виплату пенсій
Читати
Металурги ще тримаються
Читати
Співпраця заради істини
Читати
Штрафуватимуть по-новому
Читати
Гроші в обмін на бюджет
Читати
Економічна тюрма
Читати
Перекривати — незаконно
Читати





При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове