Наша пошта

• Позиція

Не мовчіть, люди

Олексій ПЕРЕДЕРІЙ.

с. Мала Білозерка

Василівського району

Запорізької області.

ШАНОВНІ сільськовістяни! Ви чутливо б’єте на сполох в останніх числах газети з приводу чергового свавілля монополіста «Укрпошти». Це і М.Сердюк писав про чергове зарубіжне гендлярське юне обдарування Ігоря Смілянського, і висновки конференції Спілки журналістів, і останнє від 5 жовтня ц. р. з відвертим заголовком: «З прицілом на наживу».

З кого нині намагаються здерти останню свитину? З виробників друкованої продукції, які ледве зводять кінці з кінцями за сучасної дорожнечі паперу та доставки, та з селян, де періодика і поштове відділення — залишки цивілізації. Людям поважного віку з доставкою пенсій — це вікно у світ, якого їх позбавляють сучасні правителі.

Слухав якось очільника «Укрпошти» по радіо, і, судячи з його бадьорої риторики, згортати свої реформи він не збирається. «Коли ж вони уже наїдяться?» — подумалось. Наведу статистику, оприлюднену Миколою Михником на початку 2013-го в дописі «Бідні, бо дурні?», де автор зазначав: «За п’ять попередніх років кількість мільярдерів в Україні зросла із п’яти до 18. І серед них жодного українця: один татарин, один росіянин та 16 євреїв. Із 200 найбагатших сімей лише 5% українців, росіян — близько 16%, а євреїв — понад 77%! У Верховній Раді на той час було тільки 29% етнічних українців, у владі — ще менше».

Про це треба постійно пам’ятати і враховувати. Етнос України обклали червоними прапорцями надуманих заборон, із національності в паспорті починаючи. Тож прохання для всіх: «Давайте мислити і діяти «без купюр». Отже, апелювати в нашому разі з ПАТ «Укрпошта» до бухгалтера зі США Ігоря Юхимовича, її очільника, — зайве. Та коли б бодай 10% нашого славного майже 100-тисячного колективу передплатників пробомбували листами Адміністрацію Президента, уряд, Верховну Раду — ото був би грім! Як гадаєте, шановні? Не мовчіть, люди, бо буде запізно.