Архів
П’ятниця,
12 жовтня 2018 року

№ 79 (19626)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Добрий господарВесела світлицяНаша пошта

Весела світлиця

Господар «Веселої світлиці» Юрій ІЩЕНКО.


Версія для друку          До списку статтей
  • Прозріння

Що не кажіть...

Олексій КРАЧИЛО.

с. Карасинівка

Козелецького району

Чернігівської області.

Вона зустрілася мені:

Цибата, наче дрохва.

Живемо разом вже три дні,

І назріває катастрофа.

Не варить їсти, а ганьбить

То за одне, а то за інше.

«Не можу я без тебе жить», —

Брехав їй перед цим у віршах.

Проходу криком не дає,

Що не кажіть: тиран дрімає.

Це добре, коли жінка є,

Та краще, як її немає.

Версія для друку          До списку статтей

Кожне сільце має своє слівце      

Василь КРИЦЯ.

м. Малин Житомирської області.

Щоб переконливо брехати, треба добре знати правду.

Не доїхав, бо чорний кіт дорогу перебіг.

Голому тільки черевиків бракує.

Лисина — не поляна, думками не походиш.

На чужій стороні поклонишся і бороні.

Непроханий гість, що побачить, те й з’їсть.

Рідні багато, а поїсти ніде.

Поїхав собаками сіно косити.

Народжений повзати скрізь пролізе.

 

Мал. О. Монастирського.

— Отака Феміда мені більше до вподоби.

Мал. А. Василенка.

При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове