Архів
П’ятниця,
12 жовтня 2018 року

№ 79 (19626)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Добрий господарВесела світлицяНаша пошта

Весела світлиця

Господар «Веселої світлиці» Юрій ІЩЕНКО.


Версія для друку          До списку статтей
  • Феміда з оказією

Володимир КЛЕПАЦЬКИЙ.

с. Білогородка

Києво-Святошинського району

Київської області.

Розлучаються двоє. Суддя запитує у чоловіка:

— Яка причина вашого розлучення?

— У нас різні інтереси. Вона цікавиться чоловіками, а я жінками.

* * *

Суддя звертається до потерпілого:

— У своїй заяві ви писали, що підсудний ударив вас двічі, а зараз стверджуєте, що чотири.

— А ми потім іще раз зустрілись.

* * *

Суддя: — Свідок, ви добре знаєте підсудного?

Свідок: — Дуже добре. Ми з ним працювали в банку.

Суддя: — Коли це було?

Свідок: — Приблизно місяць тому, це було о третій годині ночі.

* * *

Розглядається справа про навмисне вбивство. Суддя запитує свідка:

— Ви на власні очі бачили, як підсудний задушив вашу тещу?

— Бачив…

— Чому ж не поспішили на допомогу?

— Та я спочатку хотів, а потім бачу, що він і без мене впорається, то не вважав за потрібне втручатися. Бо я ж йому лише заважав би.

* * *

Суддя запитує:

— Підсудний, ви стверджуєте, що кидали в потерпілу помідорами. То звідки ж у неї синяки?

— Помідори були в банці.

* * *

— Ви дали своєму сусідові ляпаса? — запитав суддя жінку.

— Ні. Я його не зачіпала, а тільки сварилася.

— Вона бреше! — вихопився потерпілий.

— Замовчи, бо вхопиш ще одного! — не стерпіла жінка.

* * *

Суддя:

— Потерпіла, ви стверджуєте, що він украв у вас гроші?

Потерпіла:

— Так, так! Украв! Негідник!

Суддя:

— А де ви ховали гроші?

Потерпіла, почервонівши:

— Вони були закладені за панчоху.

Суддя:

— Чому ж ви тоді цьому не опиралися?

Потерпіла:

— Та я ж не думала, що йому гроші потрібні.

* * *

Суддя:

— Розкажіть суду, чому ви не стали рятувати своєї дружини, коли та тонула?

— А звідки я знав, що вона тоне? Репетувала, як завжди.

* * *

Сусід по камері запитує товариша, що відсидів свій термін:

— Як вийдеш на волю, маєш якісь плани на майбутнє?

— Маю плани двох банків і одного ювелірного магазину.

* * *

— Ти виграв справу? — запитали у адвоката.

— Майже.

— Як це майже?

— Гонорар уже отримав, а справа в суді ще не розглядалася.

* * *

Слухається справа про розлучення. Чоловік з дружиною ніяк не можуть домовитись стосовно трьох своїх дітей. Жінка хоче, щоб їй присудили двох із них, а одного чоловікові, а чоловік, навпаки, вимагає собі двох, а їй одного.

Через годину жінка каже:

— Слухай, пішли додому. Розлучимось наступного року, коли четверо буде.

Версія для друку          До списку статтей

Кожне сільце має своє слівце      

Василь КРИЦЯ.

м. Малин Житомирської області.

Щоб переконливо брехати, треба добре знати правду.

Не доїхав, бо чорний кіт дорогу перебіг.

Голому тільки черевиків бракує.

Лисина — не поляна, думками не походиш.

На чужій стороні поклонишся і бороні.

Непроханий гість, що побачить, те й з’їсть.

Рідні багато, а поїсти ніде.

Поїхав собаками сіно косити.

Народжений повзати скрізь пролізе.

 

Мал. О. Монастирського.

— Отака Феміда мені більше до вподоби.

Мал. А. Василенка.

При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове