Архів
Вівторок,
2 жовтня 2018 року

№ 76 (19623)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Жовтень
  • За рубежем
Проблемне сусідство

СЕРБІЯ привела армію у бойову готовність через події у Косові.

Докладніше...
Трамп-миротворець

США. Президент Дональд Трамп увійшов до переліку ймовірних претендентів на Нобелівську премію миру.

Докладніше...
Важливий гравець нафтового ринку

САУДІВСЬКА АРАВІЯ продовжить нарощувати видобуток нафти попри заклики лідерів ОПЕК.

Докладніше...
Угода відкрила шлях до ЄС

У МАКЕДОНІЇ завершився референдум щодо перейменування країни.

Докладніше...
Гуманітарна міграційна прірва

Із ТУРЕЧЧИНИ до Європи прибуває все більше мігрантів.

Докладніше...
Землетруси, ще й цунамі

ІНДОНЕЗІЯ. Після ряду потужних землетрусів острівну країну накрило цунамі.

Докладніше...
Фанати вже на чатах

ШВЕЙЦАРІЯ. У місті Ньйон відбулось голосування виконкому УЄФА щодо господаря Євро-2024.

Докладніше...
Версія для друку          На головну
  • Наука — селу

Триста сортів для «гарячого цеху»

Василь ПІДДУБНЯК.

На фото автора (зліва направо): святковий настрій у директора ДП ДГ «Асканійське» Віктора Найдьонова, директора Інституту зрошуваного землеробства НААН Раїси Вожегової, директора Асканійської дослідної станції Наталії Гальченко і заступника директора інституту Юрія Лавриненка, котрі безпосередньо причетні до «конструювання» урожаїв завтрашнього дня.

Для цієї місцини літні температури за плюс 36-37 у тіні — звичне явище, за півсотню на сонці — так само. Де-де, а тут українські аграрії можуть уже зараз відчути, в яких умовах доведеться їм господарювати у недалекому майбутньому, коли глобальне потепління охопить житницю Європи.

ПИТАННЯ одне: чи можна в такому кліматі вирощувати жито-пшеницю і всяку пашницю?

«Можна, бо іншого не дано!» — кажуть співробітники Асканійської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту зрошуваного землеробства Національної академії аграрних наук України.

Протягом рівно десяти років цей заклад, створений з ініціативи колишнього директора ДП ДГ «Асканійське» Героя України Віри Найдьонової, займається вкрай важливою державною справою.

Порівняно з масштабами степових просторів лабораторія просто неба Асканійської державної сільськогосподарської дослідної станції невелика.

— У нас в обробітку 400 гектарів землі, із них 162 — на зрошенні, — розповідає беззмінний директор закладу кандидат сільськогосподарських наук Наталія Гальченко. — На полях щороку закладаються дослідний і демонстраційні полігони на площі близько 70 гектарів. На зрошуваних і богарних демонстраційних полігонах проходять сортовипробування близько 300 (!) сортів зернових і технічних культур вітчизняної і зарубіжної селекції. Мета цих випробувань незмінна — реалізація потенціалу різних сільськогосподарських культур в жорстких умовах Півдня України. І ці умови, слід зауважити, стають ще жорсткішими і невпинно «розповзаються» по всій Україні — вже й до Вінниці добралися!

Цей аномальний виклик, зрозуміло, ставить і перед станцією непрості завдання. І рекомендації, видані науковцями для вкрай посушливого Степу, не сьогодні-завтра знадобляться для Слобожанщини, скажімо, чи Полісся.

— Глобальне потепління — це вже реальність, на яку потрібно не лише зважати, а й входити в неї підготовленими, — наголошує Наталія Гальченко. — І наші співробітники (а їх усього 26) уже трудяться в таких же екстремальних умовах, у яких перебувають сталевари біля мартенівських печей. За десять років діяльності ми виконали 35 важливих і відповідальних завдань, передбачених майже трьома десятками програм Національної академії аграрних наук, а у підсумку розробили і впровадили у практику два десятки технологій вирощування зернових, зернобобових, технічних і кормових культур, пристосованих до жорстких умов Півдня України на богарних і зрошуваних землях. Особлива увага — розробці ґрунтозахисних ресурсоощадних способів і систем обробітку ґрунту із застосуванням високопродуктивних багатоопераційних агрегатів. Саме такі способи забезпечують створення оптимального водно-повітряного, теплового споживного режимів, дають у підсумку істотне скорочення матеріальних ресурсів, забезпечують збереження ґрунтової родючості. І ми готові ділитися одержаними результатами і конкретними рекомендаціями з усіма бажаючими.

— Подивитися на ваші дослідні ділянки, побувати у лабораторіях, відчути, як мовиться, на дотик насіння різних культур приїздять поважні вчені, представники різних фірм, господарники. І не лише з України…

— Саме так. На базі нашої дослідної станції і дослідного господарства «Асканійське» за десятиріччя проведено 44 різних заходи — всеукраїнські Дні поля, наради, колегії, регіональні й міжнародні семінари… Наші співробітники обнародували понад 250 публікацій — монографій, статей у фахових виданнях і наукових журналах, видали науково-практичні рекомендації. За результатами завершених наукових експериментів захищено дев’ять патентів на корисні моделі, зареєстровано сорт пшениці м’якої (озимої), два сорти нині — на сортовипробуванні. Спільно з іншими науковими закладами виведено сорт олійного льону Віра. Співробітники нашої дослідної станції є спів­авторами десяти сортів і гібридів кукурудзи.

Асканійська дослідна станція займається науковими розробками не тільки в рослинництві. Так, вона бере участь у пілотному проекті «Сучасна організаційно-функціональна система селекції у тваринництві України». У рамках його реалізації на станції створені дві бази даних селекційного призначення молочного і м’ясного напрямів продуктивності великої рогатої худоби. Ці дані впроваджені в централізовану систему тваринництва України.

З участю наукових співробітників станції був створений таврійський тип південної м’ясної породи великої рогатої худоби і південний тип української чорно-рябої молочної породи, розроблена селекційно-технологічна модель розвитку високопродуктивного стада овець таврійського типу асканійської тонкорунної породи. Йдеться про оптимальну структуру стада і високі показники продуктивності овець.

— Постійно вдосконалюється матеріально-технічна база дослідної станції, — розповідає далі її директор Наталія Гальченко. — Так, для провадження селекційної роботи ми придбали снопову і колоскову молотарки, селекційну сівалку, сучасні агрегати для обробітку ґрунту і посівів. Базовим підрозділом дослідної станції є лабораторія агротехнологій, устаткована новітніми мікроскопами, аналізаторами, іонометрами тощо. Словом, є на чому працювати і є над чим.

Попереду у співробітників станції — нові проекти, пошуки, розробки, нові виклики її величності Природи.

— Ми від нього вже нікуди не дінемося, — констатує наостанок співрозмовниця. — Тому нашим визначальним завданням було і зостається одне — радити виробничникам нові технології, нові сорти, вдосконалені породи великої рогатої худоби і овець. І допомагатиме нам у цьому набутий нами ж досвід.

— Хоч штат Асканійської дослідної станції порівняно з іншими станціями країни нечисленний, вона має значні досягнення, — зауважує директор Інституту зрошуваного землеробства УААН, член-кореспондент академії Раїса Вожегова. — Станція і була створена саме для того, щоб вирішувати проб­леми, властиві умовам безводного Степу. А жорсткіших природних умов, ніж на території Асканійської дослідної станції, нема в Україні ніде! Співробітники нашого інституту спільно з колективом дослідної станції саме в розрахунку на такі жорсткі кліматичні умови підбирають сорти, гібриди, здатні давати високі врожаї, розробляють відповідні технології. І наші спільні з дослідною станцією напрацювання вже зараз цінні не лише для Степу, а й усієї України. Тому не випадково, а з нагальних потреб у наш інститут, на дослідну станцію вже зараз звертаються по допомогу агрофірми центральної зони країни і навіть північних областей. Сподіваюся, що спільна праця науковців нашого інституту і Асканійської дослідної станції допоможе аграріям у їхній непростій справі.

— Державна дослідна станція з’явилася на базі тих наукових розробок у рослинництві й тваринництві, які постійно велись у дослідному господарстві «Асканійське», — приєднується до розмови директор ДП ДГ «Асканійське» Віктор Найдьонов. — Задовго до появи станції на наших землях ми заклали демонстраційний полігон, над створенням і впорядкуванням якого працювали всі починаючи від директора господарства і закінчуючи механізаторами. Я об’їздив майже всю Україну і не без гордості скажу: таких доглянутих і масш­табних полігонів, як наш, не бачив. А це значить, що десять років важкої, складної, але вкрай потрібної праці — на користь українському селу! А умови, в яких люди працюють… Самі бачите: цього року, наприклад, із 1 квітня по 15 серпня у нас не випало жодного продуктивного дощу. Тому завдання дослідної станції, дослідного господарства одне — створювати, випробовувати і впроваджувати у виробництво такі сорти і гібриди різних сільгоспкультур, такі сучасні технології, які вже зараз мають підвищений попит. А матимуть ще більший!

— Я буваю у Тавричанці дуже часто і можу свідчити: за цих десять років Асканійська дослідна станція виросла і піднялась на дуже високий рівень, — відзначає заступник директора Інституту зрошуваного землеробства Юрій Лавриненко. — Я теж дуже часто відвідую різні установи нашої країни. І повинен сказати: дослідна станція працює на рівні дослідного інституту. Це завдяки і науковцям, і технічному оснащенню. Дослідження тут проводяться справді на рівні світових стандартів — йдеться про нові способи зрошення чи, скажімо, способи визначення дефіциту поживних речовин у ґрунті…

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Ціни «заморозили». Поки що
Читати
Показують зростання
Читати
Скільки коштують «колишні»?
Читати
Сплатити сплатили. А чи дійшло?
Читати
Зарплата від Держстату
Читати
До уваги субсидіантів
Читати
Столиця розростається
Читати
Готуймося святкувати
Читати






При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове