Архів
Вівторок,
25 вересня 2018 року

№ 74 (19621)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Пост здоров’я
  • За рубежем
Назвали подачкою

ПОЛЬЩА. У Варшаві відбувся багатотисячний протест шкільних учителів.

Докладніше...
Дружба від дружби різниться

КИТАЙ потрапив під нові санкції США через закупівлі винищувачів та ракет із Росії.

Докладніше...
Проблемне розлучення з ЄС

ВЕЛИКА БРИТАНІЯ. Опозиція вимагає дострокових виборів у разі, якщо її не влаштує угода стосовно Brexit.

Докладніше...
Прийшли побачити парад

ІРАН. Теракт під час військового параду у південному прикордонному місті Ахваз забрав життя 29 чоловік.

Докладніше...
Демократичний централізм по-французьки

ФРАНЦІЯ. Президент Еммануель Макрон радить виганяти з Шенгенської зони країни, які не допомагають з мігрантами.

Докладніше...
Новий політичний курс

США домагається більшої незалежності від міжнародних організацій.

Докладніше...
Безпрецедентна інфляція

ВЕНЕСУЕЛА. Вартість шкільного сніданку у країні вже наблизилась до розміру мінімальної місячної зарплати.

Докладніше...
Версія для друку          На головну
  • У Верховній Раді

Про вектори і перспективи

Марина ТІШКОВА.

Законодавчий «ужинок» минулого пленарного тижня за кількісними мірками дуже «тонкий», а за якісними — досить значущий. Було прийнято кілька важливих рішень щодо концепції розвитку держави та ліквідовано кадрові борги.

Протистояти і розвиватися

«ЦВЯХОМ» пленарного четверга стало Щорічне послання Президента Петра Порошенка про внутрішнє і зовнішнє становище України (передбачене регламентом звернення Глави держави, в якому він окреслює основні напрями внутрішньої та зовнішньої політики). Насамперед хочеться відзначити досить агресивну, із нотками «спортивної злості» (що в політичному та експертному середовищі вже охарактеризували як «маяк» передвиборної кампанії) тональність виступу П. Порошенка. Говорив Глава держави довго і змістовно, чітко карбуючи акценти. Передусім П. Порошенко наголосив на необхідності інтеграції в євроатлантичний простір, адже лише це «гарантує всім нам мир, безпеку... Україні — незалежність, а українському народу — підвищення рівня життя».

Усвідомлюючи, що вже незабаром країна порине у виборчу лихоманку, він закликав депутатів законодавчо закріпити обраний геополітичний вектор — тобто прописати відповідний курс у Конституції, підтвердити своїми голосами розірвання Договору про дружбу з РФ і викреслити з Основного Закону норму, яка дозволяє базування Чорноморського флоту в Україні.

Стисло пройшовся Президент по досягненнях влади за чотири роки. До речі, коли серед іншого П. Порошенко згадав про державну підтримку української мови, свідченням чого є, наприклад, перевиконання мовних квот на радіостанціях, деякі депутати з фракції «Опоблоку» вийшли з сесійної зали.

Чи не вперше за весь час свого президентства П. Порошенко прямо заговорив про недоліки й прорахунки — і свої, і урядові, і парламентські, публічно їх визнавши. Вдруге вибачився за обіцянку завершити АТО за лічені години, дану ще в статусі кандидата у президенти: «Я шкодую, що породив завищені очікування... подав надію, яка не збулася». Антикорупційна боротьба, на яку кинули чимало грошей платників податків, також сподівань не виправдала — і не тільки суспільних, а й Глави держави теж, «і претензії людей є абсолютно виправдані». У прорахунках влади, зокрема й у кадровій політиці, слід шукати причину масової еміграції з України, хоча ми в цьому не унікальні: на таку проблему наразилися всі країни Центральної та Східної Європи, які в процесі євроінтеграції ставали частиною європейського ринку праці. «Платіть більше», — закликав П. Порошенко роботодавців, хоча докладно економіку не зачіпав, указавши, що цифри є в окремій аналітичній доповіді.

Президент закликав депутатів і суспільство напередодні виборів до пильності та розбірливості, бо питання суверенітету і територіальної цілісності не можуть бути предметом компромісу.

«Наступному поколінню українців ми маємо передати успішну європейську Україну. І саме так і станеться, якщо лише не віддамо країну до рук реваншистів, популістів і демагогів, — такими словами завершив П. Порошенко традиційне послання. — Завдання вже давно окреслені епохою, в якій ми живемо, залишилося тільки їх виконати: шлях назад означає загибель держави і нації».

ЦВК — оновлена

НАДИХНУВШИСЬ (або навпаки — розчарувавшись, дивлячись на приналежність до політичного кола) виступом Глави держави, депутати взялися до роботи. Насамперед направили на розгляд Конституційного суду законопроекти зі змінами до Основного Закону, в яких пропонується: закріпити курс на набуття членства в ЄС та НАТО; у руслі аграрної реформи, зокрема відкриття «справедливого» ринку землі, доповнити статтю 41-шу новою частиною: «Основою аграрного устрою України є фермерське господарство» — так би мовити, повернутися до історичного способу господарювання.

Майже настав «момент істини» стосовно питання депутатської недоторканності. Нагадаємо, позбавити себе імунітету обіцяли «народні слуги» всіх скликань, крім хіба що першого, але до діла так і не доходило. Не стало винятком і восьме. Причому було підготовлено два варіанти — президентський, у котрому пропонувалося ліквідувати недоторканність із наступного скликання, і депутатський, жорсткіший, — привілей зникає із моменту набуття законом чинності. Конституційний суд схвалив обидва. Однак у четвер самі ж депутати другий варіант відхилили, взявши до роботи президентський проект документа.

Ліквідовано також кадрові борги: обрано двох суддів Конституційного суду за парламентською квотою — Ірину Завгородню і Олега Первомайського. Таким чином, формування його складу завершене. Оновлено склад багатостраждальної Центральної виборчої комісії — депутати затвердили всіх 14 кандидатів.

Більше на освіту та медицину, менше — владі

У П’ЯТНИЦЮ традиційна «Година запитань до уряду» мала дещо нетрадиційний вигляд, оскільки на порядку денному стояло надважливе питання — представлення проекту держбюджету-2019. За наполяганням депутатів її таки провели за розкладом, але жоден із міністрів не виступав із наданням інформації.

Оприлюднила головний кошторис країни на наступний рік в. о. міністра фінансів О. Маркарова. Очільниця відомства зазначила, що «2018 рік — рік економічного зростання» (кому як...), й оголосила пріоритети на наступний. Отже, перший — утримати макростабільність і зменшувати дефіцит, другий — пришвидшити «економічне зростання». Щоправда, як уряд збирається це робити, О. Маркарова не вказала, відбувшись загальними фразами.

Параметри майбутнього держбюджету такі: доходи — 1,29 трлн гривень, витрати — 1,094 трлн грн. Номінальний ВВП має збільшитися до 3946,9 млрд грн. Споживча інфляція передбачена на рівні 7,4%, зростання індексу цін виробників — 10,1%. Згідно з прогнозом, середньомісячна зарплата має сягнути 10 129 гривень протягом року, мінімальна зарплата закладена у розмірі 4170 грн з 1 січня 2019-го. Прожитковий мінімум становитиме: з 1 січня 2019 року — 1 853 грн, із 1 липня — 1 936 грн, із 1 грудня — 2 027 грн. Мінімальна пенсія передбачена у розмірі 1564 грн з 1 липня і 1638 грн — з 1 грудня.

Найбільші видатки традиційно заплановано на оборонну сферу — 209,5 млрд гривень, також на охорону здоров’я — 92,3 млрд грн та освіту — 242 млрд грн. При цьому має зменшитися фінансування діяльності Президента, уряду та Верховної Ради (на 11%, 9 та 4% відповідно) і — увага! — субсидій на оплату житлово-комунальних послуг населенням — на 20% (16 млрд грн).

Наступне пленарне засідання — 2 жовтня.

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Агресор сповіщений офіційно
Читати
«Ревізор» закінчив роботу
Читати
Здоровий спосіб життя вигідніший
Читати
Кажуть, що стали краще жити
Читати
Як ховають гроші
Читати
Без регіональної
Читати
Неврожай дається взнаки
Читати
Де найбільша злочинність
Читати
«Привіти» з воєн
Читати
Знову ботулізм
Читати





При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове