Архів
Вівторок,
18 вересня 2018 року

№ 72 (19619)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Соняшник
  • За рубежем
Досі сперечаються

ВЕЛИКА БРИТАНІЯ. Мер Лондона закликав до проведення другого референдуму щодо Brexit.

Докладніше...
Партнерство з далеким прицілом

ПОЛЬЩА і ЛИТВА налагоджують тісніші відносини.

Докладніше...
Вибирають місцеву владу

СИРІЯ. В контрольованих урядом районах тривають перші за понад шість років місцеві вибори.

Докладніше...
Двадцять років воювали

ЕРИТРЕЯ та ЕФІОПІЯ підписали договір про мир під егідою саудівського короля.

Докладніше...
Євроскептики набирають голосів

НІМЕЧЧИНА. Партія «Альтернатива для Німеччини» («AдН») стала найпопулярнішою політичною силою на сході країни.

Докладніше...
Кроки назустріч

ПІВНІЧНА КОРЕЯ. Сьогодні у Пхеньяні відкривається саміт Північної та Південної Кореї за участі лідерів країн.

Докладніше...
Мирний атом і клімат

АВСТРІЯ. У Відні стартувала 62-га сесія Генеральної конференції Міжнародного агентства з атомної енергії.

Докладніше...
Версія для друку          На головну
  • Про це говорять

Поховання по-новому

Олена БЕГМА.

Кожній людині на віку випадає проводжати в засвіти когось із близьких, облаштовувати йому могилу, встановлювати пам’ятник. Тож навряд чи когось залишить байдужим нещодавня ініціатива Кабміну стосовно нових правил поховання громадян у країні. У Верховній Раді був зареєстрований урядовий законопроект № 8248 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення сфери поховання». На дев’ятій сесії парламенту, яка днями розпочалася, депутати планують розглянути цей документ.

ВІН містить ряд новацій. Зокрема, йдеться про сприяння держави будівництву повсюди в областях крематоріїв різних форм власності, фіксацію для родини безоплатного місця на цвинтарі для додаткового поховання поруч щойно похованого члена сім’ї, значні штрафи та загрозу в’язниці за наругу над могилами… Проте чи не найрезонанснішою ініціативою є намір уряду дозволити відводити в населених пунктах на території не лише кладовищ, а й об’єктів благоустрою загального користування (скверах, парках, лісопарках), як сказано в документі, «місця для біопоховань померлих громадян».

Біопоховання, пояснюють розробники законопроекту, це та ж кремація, але з певними особливостями. Зокрема, прах так само поміщується у капсулу, але не керамічну чи кам’яну, а з натурального матеріалу, котрий швидко розкладається у землі — впродовж не більш як п’яти років. Усередину неї разом із попелом кладеться насінина багаторічної квітки або корінь саджанця якоїсь деревної чи кущової рослини. Її виберуть серед декількох запропонованих видів самі родичі. Або ж просто виконають волю небіжчика, який за життя заповів, ким би він хотів «стати» після смерті — березою, ялиною, яблунею чи кущем шипшини. Капсула закопується у землю, а наступної весни на тому місці можуть з’явитися паростки…

Але що важливо і принципово: на цьому місці не може бути жодної надмогильної споруди. У законопроекті сказано, що про людину нагадуватиме лише невеличка інформаційна табличка біля основи стовбура — з прізвищем та роками життя.

Також документ передбачає, що місця виділятимуть поблизу традиційних кладовищ або в зелених зонах за містом. Займатися похованням будуть фірми, що отримають ліцензію на такий вид діяльності. Водночас припускається, що біопохорон все ж буде дешевший за традиційний…

Звичайно, нововведення незвичне для наших країв і звичаїв. У кожного щодо цього є своя думка і свої аргументи «за» і «проти». Адже навіть традиційну кремацію не всі українці досі сприймають як «правильний» спосіб поховання.

Проте законопроект має на меті не ламати традицій, а, як записано у преамбулі, передовсім покликаний розв’язати велику і нагальну соціальну проблему — брак місць на традиційних кладовищах.

В Україні налічується 32 тисячі цвинтарів, і, за прогнозами, їхньої території вистачить ще максимум на 11-12 років. А в густонаселеній столиці й поготів ситуація складніша. Із тридцяти київських кладовищ сьогодні ховають практично лише на одному — Північному, яке розташоване майже за 30 км від Києва, поблизу Броварів. І воно також уже переповнене. На цвинтарі у самій столиці можна лише підхоронити когось до родича або одержати нове місце за дуже великі гроші. Тож чи варто дивуватись, що у Києві сьогодні кремують 90% небіжчиків.

Поки що на всю Україну, де щороку помирає близько 700 тисяч осіб, діє лише три крематорії — у Києві, Харкові й Одесі. Стільки ж і колумбаріїв. Там усе так само, як і на кладовищі, лише розміри могили вчетверо менші. Проте викласти за поховання тут родичам померлих доведеться не набагато менше, як на цвинтарі.

Втім, уряд хоче, щоб українці здебільше віддавали перевагу саме кремації. Задля цього громадян хочуть «зацікавити» біопохованням. Якщо народні депутати підтримають законопроект, то він набуде чинності через півроку після опублікування. Звісно, у ньому є позитивні моменти. Але водночас чимало положень викликають сумнів. Безсумнівно лише одне — всі запропоновані у ньому новації потребують суспільного обговорення.

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Найбільший у регіоні
Читати
Виграли апеляцію
Читати
Готовий вчасно
Читати
Захисникам — гідне забезпечення
Читати
Субсидії урізають
Читати
Окупанту на права начхати
Читати
Плановий перерахунок
Читати
Знову отруєння
Читати
Зрадників упізнали
Читати






При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове