Архів
Вівторок,
18 вересня 2018 року

№ 72 (19619)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Соняшник
  • За рубежем
Досі сперечаються

ВЕЛИКА БРИТАНІЯ. Мер Лондона закликав до проведення другого референдуму щодо Brexit.

Докладніше...
Партнерство з далеким прицілом

ПОЛЬЩА і ЛИТВА налагоджують тісніші відносини.

Докладніше...
Вибирають місцеву владу

СИРІЯ. В контрольованих урядом районах тривають перші за понад шість років місцеві вибори.

Докладніше...
Двадцять років воювали

ЕРИТРЕЯ та ЕФІОПІЯ підписали договір про мир під егідою саудівського короля.

Докладніше...
Євроскептики набирають голосів

НІМЕЧЧИНА. Партія «Альтернатива для Німеччини» («AдН») стала найпопулярнішою політичною силою на сході країни.

Докладніше...
Кроки назустріч

ПІВНІЧНА КОРЕЯ. Сьогодні у Пхеньяні відкривається саміт Північної та Південної Кореї за участі лідерів країн.

Докладніше...
Мирний атом і клімат

АВСТРІЯ. У Відні стартувала 62-га сесія Генеральної конференції Міжнародного агентства з атомної енергії.

Докладніше...
Версія для друку          На головну
  • День поля

Наука перемагати катаклізми

Василь ПІДДУБНЯК.

На фото автора: відомий у Північному Причорномор’ї творець озимих пшениць Галина Базалій вірить у те, що Україна завжди буде житницею не лише Європи.

На Землі, кажуть, почалася нова «зелена» революція. Її започаткувала група вчених Університету Квінсленда і Університету Сіднея (Австралія). Науковці Зеленого континенту розробили метод швидкого вирощування сільськогосподарських рослин. Перші результати вразили: пшениця, ячмінь, горох і нут дали по шість партій врожаю на рік!

ОДНАЧЕ цей науковий феномен — всього-на-всього експеримент на майбутнє, а їсти, як мовлять в Одесі, хочеться сьогодні. Тому видаються набагато ціннішими досягнення, розраховані на задоволення не стільки завтрашніх, скільки сьогоднішніх потреб у продовольстві.

І тут вітчизняна аграрна наука не відстає ні від Австралії, ні від Європи, ні від решти світу. В цьому можна переконатися на дослідних ділянках Інституту зрошуваного землеробства Національної академії аграрних наук України. Тут відбувся традиційний День поля, на який прибули близько 300 представників агрофірм і дослідних господарств, фермери і постачальники добрив, препаратів проти шкідників і хвороб, сільгосптехніки з Херсонської, Миколаївської, Одеської, Кіровоградської, Дніпропетровської, Запорізької та інших областей України. У центрі обговорення — інноваційні технології вирощування посухостійких культур та ефективне застосування зрошення в сучасних умовах.

На науково-інноваційному полігоні співробітники Інституту зрошуваного землеробства НААН продемонстрували понад 300 нових сортів і гібридів посухостійких культур (сорго, проса), а також сої, кукурудзи, соняшнику, люцерни селекції Інституту та провідних селекційних науково-дослідних установ України. Учасники «університету просто неба» змогли впритул ознайомитися з інтенсивними технологіями їх вирощування.

Вже самі назви доповідей, виголошених на демонстраційному полігоні, самі за себе говорять: «Технічне забезпечення галузі зрошуваного землеробства та підготовки ґрунту до сівби озимих культур після різних попередників», «Досягнення сучасної селекції озимої пшениці Інституту та підбір найбільш адаптованих сортів її для різних попередників і строків сівби», «Інновації в технологіях вирощування проса і сорго», «Перспективи використання краплинного зрошення», «Високопродуктивні сорти сої для біологічного землеробства»… І йдеться тут уже не про теорію, а, радше, про завдання на найближче майбутнє. І очевидно, що «зелена» революція відбувається не десь в Австралії, а у нас, в Україні, там, де вже сьогодні програмується хліборобська стратегія з поправкою на глобальне потепління.

— Селекцією я займаюся ось уже 44-й рік і присвятила свої наукові пошуки одній культурі — озимій пшениці, м’якій і твердій, — розповідає старший науковий співробітник відділу селекції інституту кандидат сільськогосподарських наук Галина Базалій. — Наш науковий заклад вперше в Україні почав працювати над селекцією пшениць, розрахованих для вирощування саме на зрошенні. Такий рік, як цей, показав, що вирощувати ранні зернові на зрошенні в умовах глобального потепління доцільно і економічно вигідно, адже їхня врожайність становить більше 10 тонн із гектара. Останнім часом ми створили дуже перспективні сорти озимих пшениць, урожайність яких сягає і 11 тонн з гектара. Це Анатолія, Овідій, Ледя, Марія… Це сорти нашого майбутнього. Цінність їх ще й у тому, що вони можуть давати високі врожаї не лише на зрошуваних землях, а й на богарі. В нинішньому році ми заклали спеціальні досліди не тільки в нашому інституті, а й на полях дослідних господарств, і врожайність на богарі сягнула до семи тонн з гектара. І це при такій погоді!

На ділянках із різними попередниками науковці продемонстрували аграріям і зразки ґрунту, відібрані для визначення його вологості. Вони повідали секрети збереження і накопичення ґрунтової вологи в сучасних погодних умовах.

Особливу зацікавленість в аграріїв викликала демонстрація ділянок, на яких вивчається продуктивність кукурудзи, а також люцерни на краплинному зрошенні.

Провідні вчені інституту проконсультували сільгосптоваровиробників щодо підбору найкращих сортів і гібридів сільськогосподарських культур та наявності насіння озимих культур у насіннєвих господарствах південного регіону під урожай 2019 року.

Поза сумнівом, актуальні й змістовні поради науковців допоможуть вітчизняним аграріям належним чином провести осінню посівну кампанію, виростити у майбутньому році в умовах зміни клімату гарні врожаї.

— На кожному Дні поля ми знайомимо його учасників із найновішими досягненнями вітчизняних науковців, тим паче що наш інститут є також Центром наукового забезпечення агропромислового виробництва не лише Херсонщини, а й усього Півдня України, — підбила підсумок Дня поля директор Інституту зрошуваного землеробства НААН, член-кореспондент академії Раїса Вожегова. — Мова тут не лише про перспективні посухостійкі сорти і гібриди різних сільгоспкультур, пристосовані до умов глобального потепління, а й новітні технології вирощування врожаїв на зрошенні, що відіграє все більшу роль. І свої оцінки здобуткам наших селекціонерів і технологів ставлять численні суховії і затяжні посухи.

— І поле ваших пошуків стає щоразу ширшим…

— Це справді так. Торік, вступивши в Асоціацію виробників бобових культур, ми почали активно займатися селекцією, випробуванням і насінництвом нуту, сочевиці, машу, продовжуємо опікуватися просом і сорго…

Проблеми зрошення в Україні, особливо в умовах посушливого Степу — в зоні особливої уваги. В процесі наукових пошуків вносяться поправки у звичні донедавна норми і строки поливів, випробовується нова іригаційна техніка. Якщо на полях інституту застосовується звичайне дощування і краплинне зрошення, то в дослідному господарстві «Асканійське» закладено демонстраційний полігон, на якому діє підземне краплинне зрошення. Цей спосіб поливу перспективний, але і його потрібно вивчити в жорстких умовах Степу, підібрати під нього відповідні культури тощо.

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Найбільший у регіоні
Читати
Виграли апеляцію
Читати
Готовий вчасно
Читати
Захисникам — гідне забезпечення
Читати
Субсидії урізають
Читати
Окупанту на права начхати
Читати
Плановий перерахунок
Читати
Знову отруєння
Читати
Зрадників упізнали
Читати





При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове