Архів
Вівторок,
18 вересня 2018 року

№ 72 (19619)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Соняшник
  • За рубежем
Досі сперечаються

ВЕЛИКА БРИТАНІЯ. Мер Лондона закликав до проведення другого референдуму щодо Brexit.

Докладніше...
Партнерство з далеким прицілом

ПОЛЬЩА і ЛИТВА налагоджують тісніші відносини.

Докладніше...
Вибирають місцеву владу

СИРІЯ. В контрольованих урядом районах тривають перші за понад шість років місцеві вибори.

Докладніше...
Двадцять років воювали

ЕРИТРЕЯ та ЕФІОПІЯ підписали договір про мир під егідою саудівського короля.

Докладніше...
Євроскептики набирають голосів

НІМЕЧЧИНА. Партія «Альтернатива для Німеччини» («AдН») стала найпопулярнішою політичною силою на сході країни.

Докладніше...
Кроки назустріч

ПІВНІЧНА КОРЕЯ. Сьогодні у Пхеньяні відкривається саміт Північної та Південної Кореї за участі лідерів країн.

Докладніше...
Мирний атом і клімат

АВСТРІЯ. У Відні стартувала 62-га сесія Генеральної конференції Міжнародного агентства з атомної енергії.

Докладніше...
Версія для друку          На головну

Сільська медицина: обіцянки і реалії

Олена КОЩЕНКО.

За даними МОЗ, 67% людей, які помирають в Україні від загострень серцево-судинних захворювань, могли б бути врятовані, якби їм вдалося вчасно отримати медичну допомогу. А ще ж є статистика щодо інших недуг, які вкорочують віку людині з цієї ж причини. При цьому левову частку невтішної статистики становлять мешканці сільської місцевості — тієї самої, де відбувається «оптимізація» закладів ланки первинної меддопомоги — ФАПів і амбулаторій.

У критичному стані

ІЩЕ наприкінці минулого року Президент Петро Порошенко підписав закон «Про підвищення доступності та якості медичного обслуговування у сільській місцевості», який, зокрема, передбачає додаткове фінансування сільської медицини на формування амбулаторних дільниць та створення ефективної системи мотивації лікарів. У Міністерстві охорони здоров’я кажуть, що для поліпшення рівня медпослуг у сільській місцевості потрібно виконати три головних завдання. По-перше, залучити фахових лікарів. По-друге, забезпечити їм гідні зарплату й умови роботи: гарний кабінет, сучасне медичне устаткування, службовий транспорт тощо. По-третє, треба створити їм нормальні умови на побутовому рівні…

Проте повне втілення всього, що розписане в законі, потребує великих коштів, яких в уряду просто немає.

Нині у майже 23 тисячах українських сіл та селищ значаться діючими 4 тисячі амбулаторій та 12,7 тисячі ФАПів. Ці територіально найнаближеніші до місцевих жителів медзаклади перебувають здебільшого у критичному стані й загалом не пристосовані для лікування людей.

Більшість приміщень побудовані у 1950-х роках, давно не знали капремонту. Там відсутні елементарні санітарно-гігієнічні умови. Лише у 28% сільських медзакладів є водозабезпечення, третина — це колодязі. Тільки у 18% облаштовано санвузли, у решти сільських амбулаторій туалет на вулиці. Про їх матеріальне забезпечення годі й казати… Тож навіть якщо лікар буде, як кажуть, від Бога, в таких умовах він не в змозі надавати належне лікування.

Власне, ФАП перетворився на проміжний пункт, через який пацієнта далі транспортують у район чи область. Нерідко трапляється: якщо фельдшер чи лікар і порадить хворому негайно їхати в райлікарню, з’ясовується, що хоч при ФАПі перебуває на чергуванні водій автомобіля невідкладної допомоги, в машині нема бензину.

Сьогодні більшість медичних закладів на селі не спроможні виконувати функцію первинної ланки медицини. За статистикою, 80% пацієнтів із сільської місцевості відразу отримують допомогу на другому чи третьому рівнях, оминаючи первинну ланку — амбулаторії та сімейних лікарів. А простіше кажучи, потрапляють у руки лікарів уже тоді, коли хвороба вкрай запущена.

Для порівняння: у країнах ЄС первинна ланка в сільській місцевості ефективно працює і вирішує на місці близько 80% (!) медичних звернень. І лише решті пацієнтів з направленням дільничного лікаря доводиться одержувати допомогу на другому чи третьому рівнях.

…Тож схоже, що розрекламоване урядом покращання медицини для понад 13,1 мільйона жителів сіл і селищ — 35% населення країни — настане не так швидко, як обіцяють нагорі.

Старі ФАПи проти нових амбулаторій

ТИМ ЧАСОМ уряд оголосив, що ремонтувати і оснащувати побудовані у селах ще за царя Гороха приміщення ФАПів нема сенсу. Вони давно своє віджили. Тож місцевим громадам треба засукати рукави і братися за побудову нових. Мінрегіоном спільно з МОЗ розроблено і затверджено нові технічні вимоги до проектів амбулаторій із класом енергоефективності, а також перелік необхідного обладнання. Зокрема, реформована сільська амбулаторія повинна бути забезпечена портативними кардіографами, тонометрами, пульсоксиметрами, лабораторним обладнанням для експрес-аналізу сечі та крові, що може передати дані через інтернет-зв’язок, апаратами Ротта, небулайзерами та іншим устаткуванням для якомога повнішої допомоги. А також рядом фармацевтичних препаратів, зокрема за програмою «Доступні ліки».

Передбачено також упровадження телеметричної медицини. З її допомогою лікар сільської амбулаторії зможе в режимі он-лайн отримати консультацію в медичному закладі вторинного та третинного рівнів.

Як повідомив віце-прем’єр-міністр Геннадій Зубко, до 2022 року «первинка» у сільській місцевості має нараховувати 5107 повноцінно оснащених сільських амбулаторій. Поки що ж за рахунок субвенції на розвиток сільської медицини у 15 регіонах України передбачено будівництво 505 нових амбулаторій. Області, яким пощастило потрапити до списку першої черги цього проекту, — це Кіровоградська, Волинська, Донецька, Запорізька, Івано-Франківська, Київська, Луганська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Хмельницька та Черкаська.

Зокрема, на Кіровоградщині розпочато будівництво «з нуля» дев’яти нових амбулаторій, кожна з яких буде мати приміщення для обслуговування пацієнтів, квартиру для лікаря та його сім’ї, а також гараж. Будівництво однієї такої амбулаторії обійдеться у 6 мільйонів гривень, із яких 5,4 млн — субвенція з держбюджету, решта фінансується з місцевих скарбниць.

Так, наприкінці серпня у селі Велика Виска Маловисківського району було закладено фундамент під такий медкомплекс «первинки» загальною площею 300 кв. м, включаючи житло для лікаря (80 кв. м) і гараж для службового автомобіля. Будівельники обіцяють звести приміщення за 3,5 місяця. Далі справа буде вже за оснащенням амбулаторії за європейським стандартом, що за сьогоднішніми цінами обійдеться ще у 800-900 тисяч гривень. Хочеться вірити, що мешканці цього населеного пункту врешті-решт діждуться у себе «амбулаторії ХХІ століття».

Втім, далеко не всім селам у країні пощастить мати таку. Не той зараз стан економіки. Тож цілком може статися, що й розрекламована медична реформа виллється у «тюнінгування» підручними будівельними матеріалами старих непристосованих приміщень ФАПів та амбулаторій.

Наявні кадри — 90% пенсіонерів

ІЩЕ одне болюче питання медреформи на селі — кадри. До 90% наявних лікарів і фельдшерів у глибинці — пенсіонери. Санітарки і медсестри також здебільшого поважного віку.

Не хочуть їхати випускники медзакладів працювати в села. Навіть тамтешня молодь, закінчивши медичний виш, не поспішає повертатися на малу батьківщину. Бо немає там для них хороших умов і зарплат. До того ж у сільських населених пунктах зазвичай не розвинена соціальна інфраструктура, розбиті дороги. Та й із підвищенням професійного рівня великі проблеми.

В уряді зазначають, що всі негаразди залагоджуватимуть паралельно на різних рівнях, долучивши до цього не лише МОЗ, а й Міністерство освіти і науки. Зокрема, оновлюватимуть навчальні програми для майбутніх лікарів і медпрацівників — від шкільної парти і далі до університетів, інститутів підвищення кваліфікації та післядипломної освіти. Також із наступного року запроваджено право першочергового зарахування до медичних вишів абітурієнтів, які уклали угоду щодо відпрацювання не менше трьох років у своїх сільських громадах. Водночас розглядатимуть можливість підвищення стипендіального забезпечення таких студентів, частково, ймовірно, за рахунок громад, де вони потім працюватимуть.

Крім того, передбачається мотиваційний пакет медичного персоналу. Насамперед ідеться про лікарів первинної ланки. За розрахунками, зарплата сільського лікаря первинної медичної допомоги, залежно від кількості пацієнтів, сягатиме 15-30 тис. грн, медичної сестри — близько 8 тис.

Інший важливий аспект вирішення кадрового питання — житло. Саме тому типовий проект сільської амбулаторії передбачає, окрім медичних приміщень, ще й комфортне службове житло лікаря. А також у його розпорядженні буде службовий автомобіль (наразі, як відомо, лише 17% сільських ФАПів і амбулаторій забезпечені транспортом). Якби ще держава належно інвестувала у будівництво та реконструкцію доріг…

Безперечно, кадрове питання у втіленні національної медичної реформи сьогодні пробуксовує найбільше. Адже чи потрібна збудована за євростандартами сільська амбулаторія з усім оснащенням, коли в ній нікому працювати?

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Найбільший у регіоні
Читати
Виграли апеляцію
Читати
Готовий вчасно
Читати
Захисникам — гідне забезпечення
Читати
Субсидії урізають
Читати
Окупанту на права начхати
Читати
Плановий перерахунок
Читати
Знову отруєння
Читати
Зрадників упізнали
Читати





При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове