Найудатніші Руської землі паростки

Антоніна КІЗЛОВА.

15 вересня (2 вересня за старим стилем) — день преподобних Антонія і Феодосія Печерських, одних із найдавніших руських святих, засновників Києво-Печерського Успенського монастиря (згодом отримав почесний статус лаври).

Антоній (близько 983 р. — 10 липня 1073 р.) народився в Любечі на Чернігівщині. Коли хлопчика хрестили разом з іншими русичами за наказом князя Володимира, то нарекли Антипою. В оточенні, де християнство лише прокладало собі шлях, Антипа вирізнявся палкою вірою та благочестивістю. За те, що він над усе хотів духовно зростати, Господь спрямував його на гору Афон, славну монахами-подвижниками. Там юнак прийняв постриг під ім’ям Антоній, набув досвіду і з благословення ігумена повернувся до Києва. 1051 р. він усамітнився за містом у печерці, навколо якої поступово почали оселятися його послідовники. Одним із перших став уродженець м. Василіва (нині Васильків на Київщині) Феодосій (? — 3 травня 1074 р.). Як звали Феодосія до постригу, невідомо. Він зростав у заможній родині, мати не розуміла, навіщо зрікатися світу, та все-таки відпустила сина.

Антоній та Феодосій стали першими, хто запровадив на Русі чернечий статут, за яким монахи не могли мати особистої власності, були зобов’язані спільно молитися, трудитися й трапезувати. Найсильніших духом благословляли на затвірництво. Угодники започаткували традицію годувати в монастирі нужденних, доклали зусиль до заснування головного храму обителі — Успенського собору (1073 р.), однак не дожили до його завершення (1077 р.).

Мощі св. прп. Антонія досі залишаються «під спудом» у Ближніх печерах Лаври. Їх так і не змогли відкрити, бо вже престарілий Антоній щодня молився, щоб Господь дозволив йому залишитися самітником і на тому світі. Натомість мощі св. прп. Феодосія через 18 років після його смерті віднайшов у Дальніх печерах Нестор Літописець. Нетлінне тіло урочисто перенесли до Успенського собору й замурували в стіні, гідно оздобивши поховання. В печері є символічний надгробок, зроблений на зразок того, котрий стоїть над мощами св. Антонія.

Преподобних із давніх-давен особливо шанують українські віряни. В народі навіть побутував переказ, що мощей свв. Антонія та Феодосія в Лаврі немає, адже Бог забрав їх на небеса. В усякому разі, як відомо на прикладі архівних справ XVIII — початку ХХ ст., до всіх трьох гробниць приносили й надсилали поштою покрови (часто з дорогих тканин, вишукано розшиті золотими нитками, бісером чи перлами), гроші на коштовні оклади, на єлей до лампадок. В Успенському соборі та підземних церквах Лаври відправляють замовні молебні її засновникам. Як в обителі, так і за її межами (наприклад, у Василькові, Дніпрі, Донецьку) є храми, освячені на честь свв. прпп. Антонія та Феодосія, а в с. Дмитрівці на Полтавщині діє Антоніє-Феодосіївський Потоцький чоловічий монастир.