• З приводу

Гірка прикмета часу

Ганна Кліковка.

Запорізька область.

В 50 тисяч гривень оцінила свого 15-річного сина «матуся», яку правоохоронці затримали, коли та уже мала намір лічити гроші за продаж хлопчика.

ЦЕ ТРАПИЛОСЯ в липні. 49-річна жінка, не маючи бажання піклуватись про свого неповнолітнього сина, запропонувала придбати його іншій особі за грошову винагороду. І визначила суму. Укладанням будь-яких передбачених законодавством України угод та складанням документів щодо усиновлення жінка не переймалася, як і долею сина, бо не раз притягувалася до відповідальності за невиконання батьківських обов’язків, стояла на обліку відповідної служби. Зустрівшись із «покупцем», продемонструвала сина як товар у доброму стані здоров’я. Передала свідоцтво про народження…

Суд уже відбувся. Під час судового засідання жінка, яку й матір’ю не назвеш, щиросердно каялася і просила вибачення у сина. Колегія суддів, взявши до уваги всі обставини справи, визнала жінку винною у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2-ю ст. 149-ї Кримінального кодексу України, і призначила покарання п’ять років тюремного ув’язнення.

Там буде час подумати і над своїм вчинком, і над долею сина, життя якого скалічила, котрий міг би стати опорою на старості літ… Можна лише уявити, з якою душевною раною житиме, і як будуватиме своє доросле життя підліток, якого продавала рідна мати. Наразі хлопчик відновлює здоров’я та проходить реабілітацію в спеціалізованому соціально-психологічному центрі.

На жаль, нерідко іржа деградації роз’їдає материнські почуття настільки, що жінки цілковито втрачають моральні засади. Так, одна з таких, народивши 2015-го дитя, ще торік вирішила, що дівчинка уже цілком може прислужитися її «бізнесу». Вона, тримаючи малу на руках, мандрувала громадськими місцями Дніпровського району Запоріжжя, жалібно квилила, апелюючи до милосердних людей, мовляв, дитині потрібна операція, грошей немає… Картинка знайома, чи не так? За результатами співпраці Запорізької місцевої прокуратури №3 та Дніпровського ВП ГУНП в області, цій особі, яка використовувала свою малолітню дитину для заняття жебрацтвом, повідомлено про підозру. Дитя службою у справах дітей Запорізької міської ради влаштоване до відповідного закладу на повне державне забезпечення.

Це факти свіжі, а з подібними — про знайдених дітей на смітниках, вокзалах — у повсякденному житті ми стикаємося все частіше. Вони сигналізують, окрім падіння моральних цінностей, про втрату багатьма батьками соціальних орієнтирів. Вони неспроможні дати раду дітям через ряд причин: безробіття, безгрошів’я, відсутність даху над головою, неможливість існування на жалюгідну допомогу для догляду за дитиною. Це жодним чином не виправдовує цинічних, а часом злочинних вчинків горе-матерів стосовно своїх дітей.

У Запорізькій області загальна кількість дітей-сиріт та тих, що зростають без батьківського тепла і турботи, на кінець минулого року становила 3740, і лише 176 із них упродовж року потрапили під дах нових сімей. Сирітство — гірка прикмета часу. Процес приживання відчахнутої від стовбура гілки складний у природі. А ще вразливіший — поміж людей. Дівча чи хлоп’я, зраджені з пуп’янка найдорожчою людиною — рідною матір’ю, все життя почуватимуться з перебитим крилом.

Суспільство мусить отямитися. Водночас такі реалії ставлять багато запитань й до державних інституцій. Зокрема, чи не їхня провина у такому тотальному змертвінні материнських почуттів у жінок, яким наречено бути берегинями роду людського?