Архів
П’ятниця,
14 вересня 2018 року

№ 71 (19618)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Добрий господарВесела світлицяНаша пошта

Весела світлиця

Господар «Веселої світлиці» Юрій ІЩЕНКО.


Версія для друку          До списку статтей
  • Усмішки з Америки

Зібрав Сергій КУРОХТА.

смт Нижні Сірогози

Херсонської області.

Ковбої розмовляють у барі:

— А ти граєш на музичних інструментах?

— Звичайно. І на піаніно, і на акордеоні, і на органі.

— А на скрипці? — недовірливо питає один.

— Пробував, нічого не виходить. Дуже маленька, з неї весь час карти падають.

* * *

На Дикому Заході зустрічаються два ковбої.

— Ти щось дуже зазнався, Джеку, — каже перший.

— У якому розумінні?

— Вчора я випустив у тебе цілу обойму, а ти навіть не озирнувся.

* * *

Техасець вихваляє своє ранчо:

— У мене воно таке велике, що я і за два дні не об’їду його на своїй машині.

— Раніше у мене теж було дуже погане авто, — співчутливо каже співбесідник.

* * *

— Сер, чи не могли б ви позичити 200 доларів на чашку кави?

— Якщо на каву, то навіщо так багато?

— А ви хочете, щоб я пішов до ресторану в цьому дранті?

* * *

— У дядечка Бена нав’язлива ідея. Йому здається, що він курка.

— А чому б вам не показати його психіатру?

— І залишитись без свіжих яєць до сніданку?

* * *

Лікар каже місіс Мерфі:

— Щось мені не подобається, який вигляд має ваш чоловік.

— Мені теж, лікарю. Але він такий добрий до наших дітей.

* * *

— Його запроторили до тюрми на чотири місяці, а мені сказав, що їде навідати родичів.

— Так його родичі саме там і сидять.

* * *

Один чоловік звертається до бюро знахідок залізничної станції.

— Я забув у поїзді трилітровий бутель віскі. Скажіть, вам його не приносили?

— На жаль, ні, сер. Зате принесли того джентльмена, котрий його знайшов.

* * *

— У чому секрет вашого успіху? — спитали якось у нафтового магната Поля Гетті.

— В тому, що дехто знаходить нафту, а дехто — ні.

* * *

Зустрічаються двоє грабіжників, один звертається до другого:

— Чи не міг би ти позичити мені сотню доларів до закриття міського банку?

* * *

Журналіст бере інтерв’ю у мільярдера:

— Що сприяло вашому успіху?

— Переконання, що гроші самі по собі не відіграють жодної ролі. Важлива тільки робота.

— І це переконання допомогло вам розбагатіти?

— Ні, я розбагатів, коли зумів переконати в цьому підлеглих.

* * *

Група парашутистів стрибає з літака. Інструктор, збираючись стрибати останнім, раптом помічає на лаві одиноку фігуру.

— А ти чому тут, Семе? — питає він. — Адже ти стрибнув перший.

— Так, сер, але в мене не розкрився парашут, от і вирішив повернутися.

* * *

Хазяїн магазину каже новому продавцеві:

— Загалом я вами задоволений, проте у вас є один недолік.

— Який, сер?

— Коли ви називаєте покупцям ціну, то завжди червонієте.

Версія для друку          До списку статтей

Кожне сільце має своє слівце      

Юрій ВЛАСІЙЧУК.

с. Малятинці

Кіцманського району

Чернівецької області.

Сідайте, щоб старости сідали.

Кохання і кашлю не втаїти.

Два постоли — пара з однієї ноги.

Співай, козаче, хай ворог плаче.

Було літо, а тепер зима, були колись гарні дівки, а тепер нема.

 

— Вас щось дивує?

Мал. А. Василенка.

Мал. А. Саєнка.

При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове