|
|
|||||||
|
||||||||
|
||||||||
| ||||||||
Весела світлицяГосподар «Веселої світлиці» Юрій ІЩЕНКО. |
Версія для друку До списку статтей
Лікуймось по-українськи Іван КИСЛИЦЯ. с. Руданське Шаргородського району Вінницької області. Осінь. Роботи в селі — кінця-краю не видно. Зібрати, перебрати, занести, сховати, накрити... А тут ще й здоров’я підводить. Після чергової ходки в погріб із мішком картоплі щось у попереку затріщало, в животі відлунилось... Одним словом, недобре стало. Жінка (дай Боже їй здоров’я) в цих ділах розбирається, тож зразу прикинула, які пігулки можна випити. Але краще без пігулок, бо то ж хімія. Краще альтернативна медицина. Тут вона також у курсі дєла. Почала зразу прикидати. Китайська медицина — точками. Ні — це після роботи. Філіппінський масаж. Ні — це ввечері, перед сном. Скандинавська ходьба. Ні, бо може далеко зайти і довго не прийти, а робота не чекатиме. Шіацу, цигун. Теж ні. Суджок... — Судоку, — несміливо вставив я, щоб показати, що теж щось знаю. — Ще чого! А може, ще кілька кросвордів тобі — і на бочок? Ні. Я тебе вилікую по-українськи. І почала... 20 грамів українського самогону, п’ять грамів українського вершкового масла, пів чайної ложечки українського меду — і на водяну баню. Тарілку українського борщу, зубець українського часнику, кусень українського сала — і я знову на ногах, знову ходка за ходкою, мішок картоплі за плечима у погріб наче сам іде. Після такого лікування по-нашому, по-українськи, нам ніяка, погодьтесь, медична реформа не страшна. Чи не так?! Версія для друку До списку статтей | Кожне сільце має своє слівце Юрій ВЛАСІЙЧУК. с. Малятинці Кіцманського району Чернівецької області. Сідайте, щоб старости сідали. Кохання і кашлю не втаїти. Два постоли — пара з однієї ноги. Співай, козаче, хай ворог плаче. Було літо, а тепер зима, були колись гарні дівки, а тепер нема.
|