Архів
П’ятниця,
14 вересня 2018 року

№ 71 (19618)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Добрий господарВесела світлицяНаша пошта

Добрий господар

Добірку підготувала
Тетяна РОЗДОБУДЬКО.

Версія для друку          До списку статтей

Збирайте гарбузи на здоров’я!

Світлана УСАТЮК.

ЗІБРАТИ врожай гарбузів треба до настання перших приморозків. На стиглість гарбуза вказують його висохлі листя і плодоніжка, а також тверда шкірка. Про це добре знає житель прикарпатського села Ямниця Антон Іваночко. Він не лише хазяйнує на власній присадибній ділянці, де вирощує різні культури, а й ділиться господарським досвідом з іншими у клубі «Сільський господар», керівником якого є вже понад десять років.

У себе на городі Антон Васильович плекає два сорти гарбузів — «Арбатка» і «Славута». Вони мають солодку м’якоть і довго зберігаються.

— Якось я приніс у наш клуб гарбуз сорту «Славута». Він пролежав у приміщенні, де проводимо заняття, більш ніж рік і не зіпсувався, — розповідає чоловік. — Гадаю, для цього були сприятливі умови: на гарбуз не потрапляло пряме сонячне проміння, та й температура у кімнаті не коливалась, а утримувалася більш-менш постійна.

Гарбузи, які вирощує Антон Іваночко, належать до столових сортів. Вони невеликі за розмірами і вагою на відміну від кормових сортів. Щоправда, за бажання, каже співрозмовник, можна наростити «вагові» показники столових гарбузів. Маючи таку мету, варто добре підживити ґрунт і не давати можливості розвиватися на одному стеблі багатьом плодам. Тоді всі корисні речовини потраплятимуть лише до одного-двох гарбузів і вони можуть вирости завважки понад 10-12 кілограмів.

Якщо у вересні плоди ще не дозріли, не страшно. Антон Іваночко радить усе одно прибрати їх з городу. Та не поспішати нести до льоху чи комори, а дати їм можливість два-три тижні вилежатися на сонці. За такий час гарбузи достигнуть. За перших ознак негоди слід накрити гарбузи. Найбільше цим овочам шкодить зниження температури.

Зберігати гарбузи можна не тільки у пристосованих для цього приміщеннях, а й у житловій кімнаті будинку чи навіть міської квартири. Скажімо, під ліжком. Антон Іваночко має досвід такого зберігання.

— Якось лежали гарбузи у мене під ліжком. Там було прохолодно і темно, тож плоди довго не псувалися, — розповідає Антон Васильович. — Я на ліжку, гарбузи — під ліжком. Так і перезимували. Десь до квітня варив із них гарбузову кашу.

Під час зберігання треба періодично оглядати шкірку плодів. Якщо на ній з’явилися чорні плями, овочі потребують переробки. Гарбуз довго не втрачає своїх властивостей у холодильнику. Розрізаний на частини, він не зіпсується протягом десяти днів. Гарбузові шматочки можна також покласти до морозильної камери. Вони знадобляться для приготування каші, супу-пюре, начинки для пирогів. Варіантів споживання гарбуза надзвичайно багато. Компонентами популярної гарбузової каші можуть бути пшоно, рис, манна чи кукурудзяна крупа. Кашу з гарбуза Антон Іваночко їсть практично щодня у так званий гарбузовий період, який триває з вересня по квітень. Стверджує, гарбузова каша повинна бути у раціоні тих, хто хоче позбутися зайвої ваги. Бо гарбуз малокалорійний, а ще містить вітамін Т (або карнітин), який поліпшує обмін речовин в організмі. Особливо корисний гарбуз у поєднанні з медом. Прикарпатські господарі беруть маленькі гарбузи, обрізають їх зверху, роблячи кришку, вибирають зсередини насіння і наповнюють медом. Ставлять такий «посуд» у прохолодне місце для настоювання. А через кілька тижнів отримують смачний, солодкий і лікувальний напій.

Отож поспішайте зібрати гарбузи і приготувати з них корисні страви собі та рідним на радість і здоров’я!

Версія для друку          До списку статтей

ТІ, У КОГО була змога порівнювати, обома руками проголосують за, скажімо, картоплю домашню, з дбайливо пораного і удобрюваного поля, ніж ту, що вирощена із застосуванням «хімії». Остання тверда, несмачна, не розварюється нормально. Тому основною турботою городника, після того як зібрано врожай, є підтримання родючості ґрунту. Нелегко це робити в сьогоднішніх умовах, але як саме — поговоримо в наступному випуску.

Де в Україні хазяйнують «просунуті» молоді господарі, там з’являються великі плантації ягідних кущів, що дають чималий зиск. Утім, ми зараз не про великі гроші, а про бодай невеликий зиск, який може дати малинник власнику присадибної ділянки. Адже настає найсприятливіша пора для його садіння. Між іншим, фахівці рекомендують вибирати для осінньої посадки цієї культури не великі й дорогі кущі з десятком пагонів, а середні й навіть тонкі саджанці. Розповімо про агротехніку, за дотримання якої малина щедро віддячить ягодами, яких вистачить і для себе, і на продаж.

Як вибрати місце під теплицю — це тема ще одного матеріалу. Ідеальна ділянка зробить півділа, бо споруда буде добре освітлюватись.

 

При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове