Архів
П’ятниця,
31 серпня 2018 року

№ 67 (19614)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Добрий господарВесела світлицяНаша пошта
  • За рубежем
Затяжна міграційна криза

ФРАНЦІЯ та НІМЕЧЧИНА скликають неформальний саміт лідерів країн ЄС щодо мігрантів.

Докладніше...
Збройні сили як гарант правопорядку

БРАЗИЛІЯ. На кордон із Венесуелою направлено війська через наплив нелегалів із цієї країни.

Докладніше...
Західний політичний вектор

ПОЛЬЩА і БІЛОРУСЬ ведуть перемовини про співпрацю у військовій сфері.

Докладніше...
Тисяча перше іранське попередження

ІРАН пригрозив виходом із ядерної угоди.

Докладніше...
Знову теракт

ІРАК. У західній провінції Анбар учинено потужний теракт.

Докладніше...
Острів стане двомовний

ТАЙВАНЬ. Із наступного року англійська мова отримає статус другої державної.

Докладніше...
Непопулярне переведення стрілок

У ЄВРОСОЮЗІ проголосували за скасування переходу на зимовий час.

Докладніше...
Версія для друку          На головну
  • Екологія

Буйним цвітом вкрилися... річки

Олеся КОСТЕНКО.

Українці вже звикли, що із середини літа водойми повсюди в країні вкриваються синьо-зеленим цвітом. Із року в рік цей процес починається раніше і дедалі більш інтенсивніший. «Квітуча» вода не просто неприємне явище, а й велика проблема. Адже синьо-зелені водорості — ціанобактерії, які є причиною забарвлення річок, — виробляють шкідливі токсичні речовини.

ШВИДКОМУ розмноженню водної рослинності сприяє насамперед застій води. Сьогодні наші річки не в змозі змити те, що потрапляє в них із виробничими і побутовими стоками міст, зокрема й мегаполісів, численних великих і малих підприємств, розташованих на їхніх берегах. Адже річки перегородили греблями, позбавивши власної течії. Тож поступово водойми стають наче стояче болото. «Дніпро почали перетворювати на каскад водосховищ ще наприкінці 20-х років минулого століття, — каже доктор географічних наук Віктор Вишневський. — Лише на українській ділянці Дніпра їх шість. А кількість водосховищ усього дніпровського басейну сягає 1100, до них ще можна додати близько 40 тисяч ставків».

При цьому майже всі прибережні території задіяні у сільськогосподарському виробництві. Застосування мінеральних добрив фактично ніхто не контролює, агропідприємства вносять їх на власний розсуд. Опади змивають хімічні речовини просто в річки. А ще ж туди потрапляють стоки тваринницьких ферм, розташованих поблизу водойм. Уявіть, на який коктейль перетворюється вода. На додачу, забруднювачем річкової води стає кожен із нас, коли використовує хімічні мийні засоби, пральні порошки з фосфатами. Очисні споруди не здатні їх «зловити». А фосфор створює ідеальне середовище для росту будь-яких рослин, зокрема й водоростей.

Позначається на стані річок і природний фактор. «Уже четвертий рік поспіль в Україні спостерігається значне маловоддя. Такого поєднання двох маловодних років, як 2015-й та 2016-й, за останні 50 років не було, — стверджує Віктор Вишневський. — До того ж маємо стійке збільшення температурних показників. Укупі з хімічним та органічним забрудненням, уповільненням течії — це ідеальні умови для розмноження водоростей».

Раніше місію з поглиблення й очищення великих водойм від зайвої рослинності виконували річкові судна. Нині ж, за словами директора департаменту екології Дніпровської обласної державної адміністрації Руслана Стрільця, судноплавства як розвиненої галузі немає.

— Баржі й річкові судна майже не ходять. Минулого сезону до Києва пройшли дві баржі з кавунами. Шлюзи відкриваються вкрай рідко. Малу річку ще якось можна очистити технікою, хоч це і коштує чималих грошей. А от проблему Дніпра таким чином не вирішити, — певен посадовець.

Водночас зрозуміло, що усунути чи не найголовнішу причину погіршення стану річкової води через наявність гідроелектро­станцій нереально. «Водосховища створювали для того, щоб вирішити певні водогосподарські проблеми: виробництво електроенергії, вирівнювання стоку протягом року, — пояснює В. Вишневський. — Спускати їх зараз просто небезпечно, бо це спричинить набагато гірші наслідки». На його думку, потрібно вдосконалювати процес фільтрації стічних вод, що потрапляють у водойми. Більшість очисних споруд побудована багато десятиліть тому, очищують воду вони, радше, умовно.

У розвинених країнах успішно втілюються проекти переробки водоростей на біогаз. У нас про це лише ведуться розмови. Хоча, за підрахунками фахівців, тільки за один сезон цвітіння Київського водосховища з нього можна видобути 108 мільйонів кубометрів газу. Але це трудомісткий і високотехнологічний процес.

Запобігти цвітінню великих водосховищ може і робота гідроакумулюючих електростанцій. Працюючи, вони активно перемішують глибинні й поверхневі шари води, активно насичуючи її киснем. При цьому пришвидшуються процеси окислення, знижується кількість органічних речовин, якими живляться хвороботворні бактерії. Але, знову ж таки, для нашої економіки такі проекти поки що не під силу. Чи просто на це немає бажання державців?

Судячи з усього, українці й надалі матимуть нагоду милуватися синьо-зеленими «квітами» на річках. Шкода тільки, що аромат від них аж ніяк не квітковий.

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Більше першачків
Читати
Скільки коштує асфальт
Читати
Тінь розсіюється?
Читати
Водні магістралі під єдиним керівництвом
Читати
Кіно розвивається
Читати
З прицілом на загарбання
Читати
«Лікуються» пустушками
Читати
«Укрпошта» підвищує ціни
Читати





При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове