Затяжна міграційна кризаФРАНЦІЯ та НІМЕЧЧИНА скликають неформальний саміт лідерів країн ЄС
щодо мігрантів. Докладніше... Назад Він
має відбутися 20 вересня в австрійському місті Зальцбург. Підготовка до
неформальної зустрічі глав і урядів держав Євросоюзу ведеться на тлі заочної
полеміки, яка розгорається між президентом Франції Еммануелем Макроном і
прем’єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном. Останній разом із главою МВС
Італії Маттео Сальвіні зайняв жорстку позицію стосовно міграційного питання,
вимагаючи зупинити потік нелегалів із країн Африки та Азії.
Збройні сили як гарант правопорядкуБРАЗИЛІЯ. На кордон із Венесуелою направлено війська через наплив
нелегалів із цієї країни. Докладніше... Назад «Я
віддав розпорядження про застосування збройних сил для забезпечення закону і
порядку в штаті Рорайма з тим, щоб гарантувати безпеку бразильських громадян і
венесуельських мігрантів, які біжать із цієї країни у пошуках притулку в
Бразилії», — заявив бразильський президент Мішел Темер. У цьому штаті масові
зітк-нення корінних мешканців і біженців почалися після того, як у місті
Пакараіма мігранти побили і пограбували бразильського торговця. Тоді місцеві
розгромили наметове містечко венесуельців. У відповідь ті почали трощити
автомобілі місцевих жителів.
Західний політичний векторПОЛЬЩА і БІЛОРУСЬ ведуть перемовини про співпрацю у військовій
сфері. Докладніше... Назад Представники
міністерств оборони обох країн провели дводенну зустріч у Бресті, яка
завершилась підписанням відповідної угоди. Останніми роками міцнішають зв’язки
цих сусідніх держав. Крім взаємного оборонного інтересу, для Польщі Білорусь є
перспективним партнером і в енергетичній сфері. Зближенню їх посприяв
московський тиск, коли «Газпром» узявся шантажувати Білорусь постачанням газу.
Тоді Варшава запропонувала Мінську ряд проектів співпраці в галузі енергетики.
Тисяча перше іранське попередженняІРАН пригрозив виходом із ядерної угоди. Докладніше... Назад «Якщо
ядерна угода не відповідатиме національним інтересам Ірану, то Тегеран вийде з
неї», — наголосив верховний лідер Ірану аятола Алі Хаменеї. Водночас він
зазначив, що «переговори про це зі США на нинішньому етапі не можливі ні на
якому рівні»… 6 серпня президент США Дональд Трамп підписав указ про
відновлення санкцій проти Ірану, скасованих у січні 2016-го після підписання Спільного
всеосяжного плану дій щодо ядерної програми Тегерана. Згодом Франція, Німеччина
і Велика Британія виступили зі спільною заявою про блокування американських
санкцій стосовно Ірану.
Знову теракт ІРАК. У західній провінції Анбар учинено потужний теракт. Докладніше... Назад Вибух
прогримів у районі Аль-Каїм поблизу КПП у людному місці. У результаті загинуло
майже 30 чоловік, іще півтора десятка отримали тяжкі поранення. Здебільшого це
були військові та ополченці, які підтримують владний режим… Ситуація в країні
залишається напружена. Напередодні на півдні провінції Кіркук група терористів
напала на електростанцію, було знеструмлено десятки населених пунктів.
Острів стане двомовнийТАЙВАНЬ. Із наступного року англійська мова отримає статус другої
державної. Докладніше... Назад Як
заявив глава тайванського уряду Вільям Лай, метою відповідного указу,
підписаного тайванським президентом Цай Інвень, є «підвищення міжнародної
конкурентоспроможності острова», а також зменшення для населення мовних
бар’єрів в освіті та бізнесі. У рамках цієї політики спрямовано чималі кошти на
запровадження інтенсивного вивчення англійської мови в школах.
Непопулярне переведення стрілокУ ЄВРОСОЮЗІ проголосували за скасування переходу на зимовий час. Докладніше... Назад За
результатами он-лайн-голосування, яке тривало два тижні, переважна більшість
мешканців ЄС висловились за скасування зміни часу. Повідомляється, що в
опитуванні взяли участь п’ять мільйонів осіб. 80% респондентів проголосували за
скасування переходу на зимовий чи літній час. Як відомо, Президента України
Петра Порошенка також закликали скасувати перехід на літній і зимовий час.
Відповідна петиція зареєстрована на сайті його адміністрації.
|
Версія для друку На головну Буйним цвітом вкрилися... річки Олеся КОСТЕНКО.
Українці
вже звикли, що із середини літа водойми повсюди в країні вкриваються
синьо-зеленим цвітом. Із року в рік цей процес починається раніше і дедалі
більш інтенсивніший. «Квітуча» вода не просто неприємне явище, а й велика
проблема. Адже синьо-зелені водорості — ціанобактерії, які є причиною
забарвлення річок, — виробляють шкідливі токсичні речовини. ШВИДКОМУ розмноженню водної рослинності сприяє
насамперед застій води. Сьогодні наші річки не в змозі змити те, що потрапляє в
них із виробничими і побутовими стоками міст, зокрема й мегаполісів, численних
великих і малих підприємств, розташованих на їхніх берегах. Адже річки
перегородили греблями, позбавивши власної течії. Тож поступово водойми стають
наче стояче болото. «Дніпро почали перетворювати на каскад водосховищ ще
наприкінці 20-х років минулого століття, — каже доктор географічних наук Віктор
Вишневський. — Лише на українській ділянці Дніпра їх шість. А кількість
водосховищ усього дніпровського басейну сягає 1100, до них ще можна додати
близько 40 тисяч ставків». При цьому
майже всі прибережні території задіяні у сільськогосподарському виробництві.
Застосування мінеральних добрив фактично ніхто не контролює, агропідприємства
вносять їх на власний розсуд. Опади змивають хімічні речовини просто в річки. А
ще ж туди потрапляють стоки тваринницьких ферм, розташованих поблизу водойм.
Уявіть, на який коктейль перетворюється вода. На додачу, забруднювачем річкової
води стає кожен із нас, коли використовує хімічні мийні засоби, пральні порошки
з фосфатами. Очисні споруди не здатні їх «зловити». А фосфор створює ідеальне
середовище для росту будь-яких рослин, зокрема й водоростей. Позначається
на стані річок і природний фактор. «Уже четвертий рік поспіль в Україні
спостерігається значне маловоддя. Такого поєднання двох маловодних років, як
2015-й та 2016-й, за останні 50 років не було, — стверджує Віктор Вишневський.
— До того ж маємо стійке збільшення температурних показників. Укупі з хімічним
та органічним забрудненням, уповільненням течії — це ідеальні умови для
розмноження водоростей». Раніше місію
з поглиблення й очищення великих водойм від зайвої рослинності виконували
річкові судна. Нині ж, за словами директора департаменту екології Дніпровської
обласної державної адміністрації Руслана Стрільця, судноплавства як розвиненої
галузі немає. — Баржі й
річкові судна майже не ходять. Минулого сезону до Києва пройшли дві баржі з
кавунами. Шлюзи відкриваються вкрай рідко. Малу річку ще якось можна очистити
технікою, хоч це і коштує чималих грошей. А от проблему Дніпра таким чином не
вирішити, — певен посадовець. Водночас
зрозуміло, що усунути чи не найголовнішу причину погіршення стану річкової води
через наявність гідроелектростанцій нереально. «Водосховища створювали для
того, щоб вирішити певні водогосподарські проблеми: виробництво електроенергії,
вирівнювання стоку протягом року, — пояснює В. Вишневський. — Спускати їх зараз
просто небезпечно, бо це спричинить набагато гірші наслідки». На його думку,
потрібно вдосконалювати процес фільтрації стічних вод, що потрапляють у
водойми. Більшість очисних споруд побудована багато десятиліть тому, очищують
воду вони, радше, умовно. У розвинених
країнах успішно втілюються проекти переробки водоростей на біогаз. У нас про це
лише ведуться розмови. Хоча, за підрахунками фахівців, тільки за один сезон
цвітіння Київського водосховища з нього можна видобути 108 мільйонів кубометрів
газу. Але це трудомісткий і високотехнологічний процес. Запобігти
цвітінню великих водосховищ може і робота гідроакумулюючих електростанцій.
Працюючи, вони активно перемішують глибинні й поверхневі шари води, активно
насичуючи її киснем. При цьому пришвидшуються процеси окислення, знижується
кількість органічних речовин, якими живляться хвороботворні бактерії. Але,
знову ж таки, для нашої економіки такі проекти поки що не під силу. Чи просто
на це немає бажання державців? Судячи з
усього, українці й надалі матимуть нагоду милуватися синьо-зеленими «квітами»
на річках. Шкода тільки, що аромат від них аж ніяк не квітковий. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Більше першачків ЧитатиЗА ДАНИМИ Міносвіти, нинішнього року вперше
сядуть за парти 448,5 тисячі школяриків — на 40,3 тисячі більше, ніж торік.
Опанувати знання їм допомагатимуть 40,5 тисячі перепідготовлених педагогів, із
яких близько половини — вчителі іноземних мов. Однак перший «адаптаційний»
місяць вони навчатимуться без підручників — так передбачено програмою. Книжки
діти отримають у жовтні.
Скільки коштує асфальт ЧитатиДОРОЖНЄ господарство активно реформується,
особливо від часу, коли запрацював Дорожній фонд. А хороші автошляхи коштують
добрих грошей. За словами міністра інфраструктури В. Омеляна, на кілометр
середнього або капітального ремонту дороги треба витратити близько десяти
мільйонів гривень. Нинішнього року оновлено вже чотири тисячі кілометрів, торік
— дві тисячі (для порівняння, позаторік — тисячу). Утім, ремонт доріг в Україні
суттєво дешевший, ніж у Європі (найдешевший кілометр будівництва автобану в
Болгарії — 3 млн євро, у Польщі — 5-7 млн). За підрахунками
«Укравтодору», для капітального ремонту всіх доріг в Україні необхідно два
трильйони гривень.
Тінь розсіюється? ЧитатиОДНА з ключових проблем нашої економіки
— її тінізація. Нагадаємо, згідно з розрахунками МВФ, тіньова економіка в
Україні з 1991-го по 2015 рік оцінюється у середньому в 44,8% ВВП. Однак наша
держава поступово позбувається цієї «хвороби», принаймні так вважають у
Мінекономрозвитку. Згідно з найсвіжішим звітом відомства, в першому кварталі
нинішнього року рівень тіньової економіки сягнув 33% від офіційного ВВП — на 4
процентних пункти менше, ніж торік.
Водні магістралі під єдиним керівництвом ЧитатиУ ДЕРЖОРГАНІВ нашої країни поповнення: 22
серпня уряд прийняв рішення створити Державну службу морського та річкового
транспорту. Морська адміністрація, як її іще називають, займатиметься
координуванням водного сполучення, торговельного мореплавства, судноплавства на
внутрішніх водних шляхах, забезпеченням навігаційно-гідрографічного
мореплавства, а також здійснюватиме держ-нагляд за безпекою на морському і
річковому транспорті.
Кіно розвивається ЧитатиПРОРИВОМ у національному кінематографі став
фільм «Поводир», знятий режисером О. Саніним. І митець уже готує новий проект —
пригодницьку історичну драму «Довбуш». Майбутня стрічка стане найдорожчою в
Україні: загальна вартість виробництва — 86 млн 679,2 тис. грн, Держкіно
виділить 65 мільйонів. За словами режисера Олеся Саніна, автори фільму
відтворюють історію драматичного життя легенди Карпат Олекси Довбуша на основі
українських та польських історичних документів. Крім того, обрано
фільм-претендент від України на здобуття премії «Оскар» у категорії «Найкращий
фільм іноземною мовою» — це «Донбас» С. Лозниці, який заснований на документальних
матеріалах.
З прицілом на загарбання ЧитатиЗА ДАНИМИ Держстату, впродовж першого
півріччя в Україну надійшло 1,259 млрд доларів інвестицій. При цьому 436 млн
доларів — 34,6% від загального обсягу — вклали росіяни. На другому місці
перебуває Кіпр (219 млн доларів), на третьому — Нідерланди (207,7 млн доларів).
Ситуація видається парадоксальною: Європа, прагнення до якої наша держава
оплатила кров’ю під час Революції гідності, вкладати гроші в наш розвиток
остерігається, тим часом як «добра» Росія навіть дуже старається. Утім, навряд
чи є привід змінити думку про агресора. Така ситуація — найімовірніше,
підтвердження намірів накинути на українців віжки «руского міра», від якого ми
відчайдушно намагаємося віддалитися.
«Лікуються» пустушками ЧитатиМІЖНАРОДНИЙ фонд «Відродження» та Центр
протидії корупції оприлюднили суму, витрачену українцями в аптеках торік, —
майже 54 млрд (!) гривень. Причому 26% пішло на ліки без доведеної
ефективності. До таких належать так звані гомеопатичні препарати (засоби, які
практично не містять діючої речовини), ціна яких, однак, зазвичай досить
висока. Їх накупили на мільярд гривень. Три мільярди витрачено на ліки
рослинного походження, чия ефективність сучасною наукою також не доведена,
понад два мільярди — на препарати, відсутні в стандартах надання медичної
допомоги, і 9,5 млрд — на засоби, які не дозволені до застосування у США і
Європі.
«Укрпошта» підвищує ціни ЧитатиПЕРШИЙ етап здорожчання поштових послуг
стартує 10 вересня: тариф на пересилання письмової кореспонденції вагою до 50 г
збільшиться на 2 грн, а на посилки без оголошеної цінності (послуга «Стандарт»)
масою до 10 кг у межах України — на 3,6 грн (з ПДВ). А з наступного року ціни
підвищаться порівняно з першим етапом на 1 грн та на 2,4 грн відповідно. За
пересилання відправлень вагою від 10 до 15 кг у межах області доведеться
заплатити 45 грн (з ПДВ), у межах України — 51 грн. При цьому тарифи на
пересилання міжнародної кореспонденції та міжнародних посилок не змінюються.
|