Архів
Вівторок,
14 серпня 2018 року

№ 62 (19609)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Пост здоров’я
  • За рубежем
Вимагають відставки уряду

РУМУНІЯ. Бухарест та низку інших великих міст охопили антиурядові протести.

Докладніше...
Нова бюджетна політика

НІМЕЧЧИНА скликає бюджетний саміт ЄС.

Докладніше...
Ще крок назустріч

ПІВНІЧНА і ПІВДЕННА КОРЕЇ анонсували новий двосторонній саміт лідерів країн.

Докладніше...
Нарешті поділили Каспій

КАЗАХСТАН. У місті Актау відбувся знаковий саміт країн «каспійської п’ятірки».

Докладніше...
Ліра у вільному падінні

ТУРЕЧЧИНА. Різко обвалилась національна валюта.

Докладніше...
Проблемний Іран

США закликали Велику Британію вийти з ядерної угоди з Іраном.

Докладніше...
Не продихнути

ЗАХІДНА ЄВРОПА. Спека на континенті може побити 40-річний температурний рекорд.

Докладніше...
Версія для друку          На головну
  • Село на нашій Україні

Поки що лише ентузіазмом

Леонід ЛОГВИНЕНКО.

Донецька область.

Пригальмовуючи на шосе за 50 кілометрів од окупованого Донецька й за 20 — від фронтової Авдіївки, якраз навпроти Олександро-Калинового, я тоді ще не знав, що чоловік, який веде на налигачі ослика, — це Андрій Тараман, учасник війни на сході, депутат сільради. Він, щирий патріот України й рідного села, намагається останнє разом з однодумцями відродити. А порятунок йому бачиться в зеленому туризмі.

Козаки споконвіку

СЕЛО Олександро-Калинове на Донбасі, що розляглося на широкій долині, — українське з діда-прадіда. Ці місця в сиву давнину заселили наші предки і зберегли свої мову, традиції й спосіб життя, пояснює Андрій Тараман. До українців ці степи бачили скіфів, сарматів та інших кочівників, які лише по них туди-сюди бродили. Ми ж уже понад три століття тут господарюємо.

Пізніше землі довкола села належали Кальміуській паланці Війська низового запорозького. Гетьман Іван Мазепа в листі до Петра І також говорив про них як про козацькі. У ті часи на одному з пагорбів стояли «фігури» — вежі зі смолою, яку підпалювали, коли треба було подати димовий сигнал про чергове нашестя кочівників.

Кажуть, що хутір Василівка постав на місці запорозького зимівника. Утім, чимало сіл тут мають російські назви. Андрій Тараман пояснює це так: коли було ліквідовано Січ, російський уряд прислав у донецькі степи картографів, які складали мапи й описували ці території, закріпляючи їх за російськими відставними офіцерами й дворянами — Смоляніновими, Погорєловими, Івановими. Відомо ж: у кого документи, у того й земля, тому належать і села на ній…

До окупації і після

ЗАМИСЛЮВАТИСЯ над тим, аби створити в Олександро-Калиновому осередок зеленого туризму, Андрій Тараман почав ще до війни. До цього спонукали жителі великих промислових міст Донбасу, які приїздили сюди, на береги рибної річечки Бик та схили древніх гір, відпочивати. Ідея напрошувалася сама: потрібно створити в селі щось таке, що зацікавило б міських туристів. Відтак жителі Олександро-Калинового, які під орудою пана Тарамана об’єдналися в громадську організацію «Енеїда», створили Музей села.

— Цей заклад почався з трактора, який колись у народі називали «козою», — розповідає чоловік. — На ньому ще до Другої світової війни працював наш легендарний односелець Іван Пилипович Баглай. Під час окупації чоловік розібрав трактор і заховав, а після визволення села зібрав його і створив жіночу бригаду, яка сіяла хліб.

2009 року раритет забрали до Музею історії Костянтинівського району, але громада повернула його собі. Згодом до хати XIX століття з журавлем у дворі почали зносити речі з бабусиних скринь і горищ. Так тут з’явилося ліжко, на якому наші предки спали століття тому, старовинний ткацький верстат, колиска, котру причепили до сволока... Створено тут і виставку, присвячену АТО-ООС. Серед експонатів — національний прапор, який пережив новітню окупацію.

Андрій Тараман згадує ті часи як страшний сон. Передусім — «козаків» місцевого «коша», які перед війною хизувалися лампасами, махали шаблями та їздили на природу попити горілки, п’яних молодиків на блокпостах, які нишпорили по людських кишенях... Він з іронією знімав на відео потуги сепаратистів, котрі намагалися відремонтувати й завести старий танк ІС-3, який ще у вісімдесяті пригнали своїм ходом у село й поставили на постамент. Його і справді завели, аби пропагандисти з «раша-ТБ» трубили на увесь світ, що техніку «ополченці» знаходять у шахтах і музеях (а насправді ешелонами йшли танки з Росії)... Після цієї зйомки знайомі порадили Андрію кудись виїхати разом із родиною. Якийсь час він переховувався в іншому селі. Добре, що все те минуло.

Обіцянки — цяцянки

СЬОГОДНІ, після деокупаії, село розвивається завдяки зеленому туризмові. Сподіватися на щось інше навряд чи можна. Дрібні фермери самі ледве зводять кінці з кінцями, а великим аграрним холдингам більше цікаві родючі чорноземи, а не люди. За часи окупації Олександро-Калинове полишило чимало молоді, залишилися переважно бюджетники та пенсіонери…

Тут прокладено екостежки, якими можна побродити луками та між пагорбами, прийти до водосховища, натрапити на цілющу солону ропу, яка виступає з землі. Часто під час велопробігів заїздять до села велосипедисти. Селяни вигадали й для них розвагу — змайстрували велосипед, у якому 15 пар педалей. Любителям екзотики — стежка до переселенця з окупованого Донецька, колишнього архітектора Станіслава Коваля, який розводить чудернацьких декоративних рибок. Тут також можна відвідати фестиваль української пісні, в якому бере участь місцевий козацький ансамбль «Любава», спробувати селянського «хліба» — попорати худобу, прополоти город…

Члени «Енеїди» збираються перекрити очеретом музей, якому негоже бути під шифером. Однак, щоб утілити цей та інші плани, потрібна допомога держави. Поки що туристичний розвиток села — цілковито на громаді. Дана ще до війни обіцянка зробити Музей села філією обласного художнього музею й досі залишається цяцянкою.

На фото автора: Андрій Тараман із дружиною Аллою запрошують до Музею села.

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Домогтися справедливості
Читати
Потрапили на «бюджет»
Читати
Сало — дешевше
Читати
Визначилися з медиками
Читати
Яблука — вигідний товар
Читати
Скалічені війною
Читати
«Кошик» незаконний
Читати
Удар по рибній галузі
Читати
Обережно: спека
Читати





— Геть народ збіднів. Вже десятого типа не можемо пограбувати, всі без грошей.

Мал. А. Василенка.

При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове