Наша пошта

• Чим душа багата

Квіткове царство

Тетяна ОСТАПЕНКО.

Вінницька область.

Фото автора.

ТІ, хто проходить повз хату Зінаїди Бадрак, що у селі Ковалівка Немирівського району, часто зупиняється, щоб помилуватися красою її подвір’я. «Бачу, машина якась стишила хід, а затим далі поїхала, — розповідає господиня. — Школярі перед першим та останнім дзвоником завжди тут фотографуються у вишиванках».

За ворітьми пані Зіна розбила клумби, висадила квіти. Двір обгородила тином, повісила глечики, полакувала їх, щоб не псувалися в негоду. З сітки й автомобільної шини зробила соняшник, пофарбувала й прикріпила до тину. З-за розмаїття квітів на подвір’ї виглядає гном. Біля колодязя розкинули крила білі лебеді. Далі посеред зеленого споришу виросли тюльпани. Все це жінка виготовила власноруч із наявних матеріалів.

Спершу дехто з односельців навіть не розумів тітку Зіну, мовляв, то все дурниці. Але вона на те не зважала, висаджувала свої канни й троянди, сіяла чорнобривці, айстри та нічні красуні. «Я хліба не куплю, а на квіти грошей не пошкодую. Душа в мене радіє, коли все цвіте. Торік улітку була посуха. Колодязь мій висох, то я воду аж із третього кутка носила, щоб квіти полити».

Хата Зіни Бадрак хоч і старенька, глиняна, але доглянута, помащена, пофарбована. Любо глянути. Та найбільше, звісно, вабить око двір. Обійстя нашої односельчанки можна побачити навіть в Інтернеті. Якось газовий контролер прийшов знімати показники лічильника, зробив фото і виставив в одній із соціальних мереж. Каже, що обходив усю Ковалівку, а такої краси ніде не бачив.