Архів
П’ятниця,
3 серпня 2018 року

№ 59 (19606)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Серпень Наша пошта

Серпень

Cторінку підготував Микола ЮРЧИШИН.
Малюнки Валентини ПРОТОПОП.


Версія для друку          До списку статтей
  • Дивлюсь я на небо

Зорепад посеред ночі

Володимир БЕЗУГЛИЙ,

астроном-аматор.

ЗАВЕРШАЛЬНОГО місяця літа на наших широтах розпочинається швидке скорочення світлового дня, тривалість якого впродовж серпня зменшиться приблизно на півтори години. Водночас прохолодний подих дедалі довших темних ночей усе відчутніше нагадуватиме, що найтеплішій порі року незабаром доведеться поступитися місцем осені.

Місяць:

в останній чверті — у ніч із суботи, 4-го, на неділю, 5 серпня;

новий — у суботу, 11 серпня;

в першій чверті — у суботу, 18 серпня;

повний — у неділю, 26 серпня.

Найяскравішим нічним зореподібним світилом останнього місяця літа, як і у липні, буде наш космічний сусіда, на цей час найближчий до Землі серед планет жовтогарячого кольору Марс. Особливо вражаючий вигляд він матиме у першій декаді серпня, коли в нього близький до максимально можливого блиск і він сяє низько над обрієм у південній половині небесного склепіння всю темну частину доби, долаючи впродовж ночі шлях від південно-східної ділянки небокраю до південно-західної. Хоча, щойно максимально наблизившись до нашої планети, Марс тепер від нас поступово віддалятиметься, відстань до нього залишатиметься менш як 60 мільйонів кілометрів, що буває лише у період великих протистоянь, до 15 серпня. Пригадується, що майже такими ж о цій порі умови видимості Червоної планети були у далекому 1971 році. На той час авторові цих рядків тільки-но виповнилося 7 років, проте неймовірно яскрава незвичного кольору «зоря», що теплими серпневими вечорами висіла над південно-східним обрієм, спливає у пам’яті досі…

У наш час Марс є найпопулярнішою планетою. Проте так було не завжди — ще півтора століття тому його особливо не виокремлювали серед інших «мандрівних» світил. Ситуація змінилася після великого протистояння 1877 року, коли американець Асаф Холл відкрив два невеликі супутники планети, а італієць Джованні Скіапареллі склав докладну карту її поверхні, на якій зобразив чимало тонких темних ліній — «каналів», що з’єднували марсіанські «моря» (в астрономії так за традицією умовно називають темніші ділянки поверхні небесних тіл). В італійській мові слово «канали» означає «протоки», не натякаючи на їхнє штучне походження. Одначе знайшлись ентузіасти, які оголосили примарну мережу «каналів» доказом існування на сусідній планеті розумних істот. Газети та журнали кінця ХІХ століття писали, нібито жителі посушливої планети, знемагаючи від спраги, задля виживання з останніх сил змушені будувати глобальні іригаційні споруди, економлячи кожну краплину вологи. У розпал загальної стурбованості долею марсіан було навіть оголошено про збір коштів на побудову ракети для постачання на Марс води (!), після чого збирачі разом із коштами довірливих співчутливих громадян, як неважко здогадатися, безслідно зникли.

Лише у 20-х роках ХХ століття суспільна думка почала дослухатися до прихильників коректного поводження з науковими фактами. В цей час утверджується переконання, що розумні істоти на Червоній планеті напевно відсутні, проте там, очевидно, існує рослинне життя. На наявність останнього, здавалося, вказувала зміна вигляду марсіанської поверхні у залежності від пір року, які на сусідній планеті настають аналогічно земним. Особливої популярності «рослинна» гіпотеза набула у 50-х роках минулого століття. Однак настала космічна ера, і вже перші дослідження Червоної планети з допомогою космічних апаратів засвідчили, що природні умови на ній занадто суворі для існування такої форми життя. Залишалося сподіватися віднайти хіба що тамтешні мікроорганізми, проте американські спеціалізовані лабораторії «Вікінг», котрі працювали на поверхні Марса у 1976 році, не виявили на ній жодних органічних сполук.

Утім, історії властиво повторюватися. Двадцять років по тому група американських науковців, замінивши колишнє гасло «Марс — друга Земля» не менш сумнівним твердженням про те, що «навіть не маючи доказів існування на Марсі життя, важко віднайти та обґрунтувати причини, внаслідок яких його там не могло би бути», таки спромоглася залучити неабиякі кошти на продовження досліджень сусідньої планети. Їхньою найголовнішою метою знову декларується вивчення можливості існування там живих організмів, якщо не нині, то хоча б у минулому. Дослідження тривають дотепер…

Перша половина серпня традиційно є найкращим часом для споглядання одного з найкрасивіших небесних явищ — «зір, що падають», а насправді дрібних часточок космічної речовини, які, на великій швидкості влітаючи в земну атмосферу, згорають у її верхніх шарах. Цьогоріч їх найбільше, пересічно одна-дві на хвилину, очікується у ніч проти 13 серпня. Відсутність місячного світла зробить умови для спостережень якнайсприятливішими.

Вранці 23 серпня Сонце перейде із зодіакального знаку Лева (Leo) у зодіакальний знак Діви (Virgo).

Версія для друку          До списку статтей

«Неприємні» дні

за геофізичними чинниками:

4, субота,                     5-8 год.

11, субота,                   11-14 год.

14, вівторок,              21-23 год.

17, п’ятниця,             16-18 год.

18, субота,                   9-12 год.

21, вівторок,              12-14 год.

23, четвер,                  17-19 год.

26, неділя,                  13-16 год.

27, понеділок,            15-18 год.

31, п’ятниця,              8-10 год.

 

При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове