Архів
Вівторок,
31 липня 2018 року

№ 58 (19605)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Пост здоров’я
  • За рубежем
Розлучення по-англійськи

ЄВРОСОЮЗ відкинув британський план щодо митного союзу після Brexit.

Докладніше...
Пригрозив уряду

США. Президент Дональд Трамп пообіцяв призупинити роботу федерального уряду, якщо той не проголосує за законопроект про охорону кордонів.

Докладніше...
Це все-таки сталося

ПОЛЬЩА. Президент Анджей Дуда підписав закон про судоустрій на тлі протестів.

Докладніше...
Довгоочікуване політичне потепління

ЯПОНІЯ оголосила про згортання комплексів ППО на південному заході країни.

Докладніше...
Лібералізм не значить демократія

УГОРЩИНА. Прем’єр-міністр Віктор Орбан розкритикував держави Західної Європи за їхню політику щодо мігрантів.

Докладніше...
Норовливий каталонець повертається

БЕЛЬГІЯ. Прибулий до країни екс-глава Каталонії Карлес Пучдемон заявив: «Я повертаюся».

Докладніше...
Чергові миротворчі перемовини

ТУРЕЧЧИНА. 7 вересня у Стамбулі відбудеться чотиристоронній саміт щодо Сирії.

Докладніше...
Аномальна спека

ЛАТВІЯ. Температура моря б’є рекорди.

Докладніше...
Версія для друку          На головну
  • Духовні скарби

Казкарі з села Горінчово

Христина ГОРВАТ.

Закарпатська область.

Нещодавно у мальовничому селі Горінчово, що у Хустському районі, відбувся фольклорний фестиваль «Петрівські гуляння».

НА НЬОГО завітали літератори, члени літоб’єднання «Верховинська плеяда» Василь Андрійцьо, Василь Білич, Олеся Чепелюк, Володимир Петрішко. За мотивами казки останнього «Про бідного коваля і нічну незнайомку» сільські театрали підготували виставу. Казковою була вся атмосфера на фестивалі, що й не дивно, адже Горінчово відоме народними казкарями.

1946 року на Закарпаття у пошуках автентичних фольклорних сюжетів — пісень, прислів’їв, легенд і казок приїхала етно-графічна експедиція з Москви. Учені-експедитори працювали за своїм графіком, поки не дісталися села Горінчово. І тут почалося… Лише Андрій Калин розповів фольклористам понад 120 казок. Кожну з них професійні етнографи, які до того проштудіювали сотні збірників, чули вперше! Тоді тут було записано близько 300 казкових сюжетів, у той час як в інших селах їх знаходили не більше кількох десятків.

Так маленьке закарпатське поселення прославилося на весь Радянський Союз. Сюди почали вчащати фольклористи. Завдяки ним, окрім Андрія Калина, без перебільшення, зірками всесоюзного масштабу стали Юрій Ревть, Хома Плешинець, Дмитро Петрик, Юрій Тегза-Порадюк.

— А сьогодні живуть у селі казкарі? — цікавилися гості фестивалю. Один із сільських дотепників відповів: «Своїх казкарів є доста, а скоро буде ще більше. Перед виборами приїжджатимуть та обіцятимуть розв’язати всі наші проблеми, підвищити зарплати, пенсії... Не перевелися казкарі, ні...».

Якщо ж говорити серйозно, то Горінчово всіляко намагається утримати звання столиці закарпатських казок. Зокрема, вже 10 років у місцевій школі відбуваються дні театру, під час яких демонструються вистави за сюжетами місцевих казок, обрядові дійства. Школярі готуються цілий рік: розпитують старших про звичаї, традиції. Нещодавно юні краєзнавці дізналися про забутий звичай. Колись вечорами дівчата збиралися в одній хаті прясти чи вишивати. Час од часу котрусь із них викликав надвір хтось із хлопців. Верховода, який завжди знаходився на таких посиденьках, злегка торкався дівчини прутом і просив вийти. Якщо вона йти не хотіла, то мусила цілувати чавунну підставку на грубі.

Школярі експериментують, генерують творчі ідеї. Наприклад, підготували виставу за мотивами п’єси «Ромео і Джульєта», але перероблену під життя свого села: переробили діалоги, адаптували вбрання, написали щасливий фінал. Глядачі були в захваті від такого сучасного трактування світової класики.

Семикласниця Владислава — одна з активних учасниць вистав — також пише казки. Головне, каже дівчина, щоб настрій був хорошим, тоді й казки виходять відповідними. Ще одна школярка, Антоніна, пробує себе у ролі екскурсовода в місцевому музеї, присвяченому Андрію Калину. Яким був цей легендарний казкар? Місцева жителька пані Христина згадує: «Він був дуже тихий... Як тільки сяде коло хати, то ми, діти, біжимо до нього й просимо розказати казку. Щодня розповідав нові, одну за одною. Їх любили слухати і дорослі, коли на свята збиралися за столом…».

У селі сподіваються, що місцева влада врешті-решт підтримає їхній ентузіазм. Адже Горінчово не схоже на решту сіл. Нинішня молодь здебільшого цікавиться телевізором, соціальними мережами, тоді як учні цього села надають перевагу місцевому фольклору. Тут у кожному класі знайдеться юний казкар. Є вони й серед дорослих. Свій збірник казок має, зокрема, молодий сільський оповідач Едуард Попович. Усі вони мають одну мрію: аби їхній фестиваль «Петрівські гуляння» вийшов на всеукраїнський рівень.

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Блакитне паливо поки що не дорожчатиме
Читати
Не дуже й густо
Читати
Донеччина — у лідерах
Читати
Божаться, що розрахувалися
Читати
Пальне в «тіні»
Читати
Доки не поховано останнього...
Читати
Звідки «мотлох»?
Читати
Гепатит наступає
Читати
За порядком стежитимуть камери
Читати
Запрацювали нові повітряні ворота
Читати





— Як бачите, нормальної дороги до села немає. Тож повідомте жителів, що поштова машина обслуговуватиме їх тут.

Мал. А. Василенка.

При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове