Пост здоров’я

Cторінку підготував Микола ЮРЧИШИН.

• Розповідає лікар

Підступний енцефаліт

Елла Матіяш,

паразитолог.

Про небезпечне захворювання енцефаліт (запалення головного мозку) відомо багатьом. Медики часто згадують також кліщовий енцефаліт, попереджаючи про небезпечні укуси кліщів. Утім, грізна хвороба може чатувати там, де її найменше чекаєш.

НАЙПОШИРЕНІША причина розвитку хвороби — вірусна інфекція. Збудник її долає захисні бар’єри організму й вражає головний мозок при грипі, ентеро- чи аденовірусі, вітряній віспі, краснусі, корі, герпесі, паротиті («свинці»), менінгококовій інфекції. Він також може розвиватися і при кліщовому системному бореліозі (хворобі Лайма), і внаслідок сильного токсичного отруєння, зокрема алкоголем, харчовими продуктами.

При важкому перебігу, наприклад, стафілококової чи стрептококової інфекції може виникнути вторинний, бактеріальний, енцефаліт. Спочатку виникають ознаки отруєння, а згодом, якщо хвороба прогресує, розвивається запальний процес у мозку, з’являються симптоми енцефаліту. Це може статися як через декілька діб, так і впродовж кількох годин від початку недуги. Типові симптоми енцефаліту — головний біль, лихоманка, слабкість, непритомність. Енцефаліт у важкій формі загрожує паралічем, парезом і, зрештою, смертю.

Таке ускладнення, як ураження головного мозку, можливе навіть при зараженні глистами — гельмінтозі. Паразити, оселившись у кишківнику, спричиняють постійну інтоксикацію, виснажують імунну систему. Людина стає чутлива до алергенів, інфекцій. І якщо здоровий організм чинить більш-менш активний опір кору чи грипу, то у виснаженому розвиваються важкі наслідки, один із яких — запалення та набряк головного мозку.

Специфічних засобів лікування енцефаліту, спричиненого вірусами, немає. Застосовують методи терапії, що підтримують імунну систему, протизапальні та протисудомні препарати тощо. При енцефаліті, який розвинувся на тлі бактеріального ураження, призначають антибіотики. У будь-якому разі це дуже важке випробування для організму, адже запальний процес може уражати білу і сіру речовини головного мозку, відділи спинного мозку, бути дифузним (розсіяним) чи обмеженим, а також гнійним.

Навіть здолавши наслідки важких випадків енцефаліту, хворі ще тривалий час можуть потерпати від ускладнень, що залежать від імунної системи людини та її віку. Має вплив і те, який саме збудник спричинив енцефаліт. Якщо недуга перебігає загалом у нетяжкій формі, хворий поступово відновлюється, повертаючись до нормального життя.