Архів
П’ятниця,
27 липня 2018 року

№ 57 (19604)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Добрий господарВесела світлицяНаша пошта
  • За рубежем
Наполягли на своєму

ПОЛЬЩА. Сенат без поправок ухвалив пакет змін до законів про судову систему.

Докладніше...
У чий бік політичний реверанс?

МОЛДОВА. Влада проводить діалог з Ізраїлем щодо перенесення посольства з Тель-Авіва до Єрусалима.

Докладніше...
Міграційна відлига

ТУРЕЧЧИНА скасувала заборону виїзду за кордон для понад 155 тисяч своїх громадян.

Докладніше...
На двох стільцях

ВІРМЕНІЯ не прагнутиме вступити в НАТО.

Докладніше...
Серія кривавих терактів

СИРІЯ. Бойовики «Ісламської держави» вбили 215 людей на підконтрольній уряду території.

Докладніше...
Болівар утратив п’ять нулів

ВЕНЕСУЕЛА. Президент Ніколас Мадуро анонсував деномінацію національної валюти.

Докладніше...
Відпочинок став пеклом

ГРЕЦІЯ. Смертоносна лісова пожежа фактично знищила прибережне місто Маті.

Докладніше...
Версія для друку          На головну
  • Проблема

Полуничний бізнес: потрібні робочі руки

Василь САДОВИЙ.

Закарпатська область.

На Закарпатті майже в десять разів збільшилися площі під полуницею. Тільки на околицях міста Виноградова їхні насадження обчислюються сотнями гектарів, а загалом у районі вони становлять майже три тисячі.

ЗА СЛОВАМИ місцевого агронома Василя Лацканича, якщо полуницю вирощувати грамотно, то з одного гектара можна отримати 220 тисяч гривень чистого доходу. Звісно, не відразу — спочатку треба два роки добре попрацювати і вкласти чимало коштів. Першого року готують ґрунт: висівають як сидерати суміш гречки, гірчиці та олійної редьки. Гречка виконує роль природного гербіциду, тобто знищує бур’яни, гірчиця бореться зі шкідниками, а олійна редька нарощує масу, яка стає перегноєм під майбутній урожай. На другий рік після ретельного обробітку ґрунту можна висаджувати розсаду. І тільки наступний віддячить урожаєм, але, знову-таки, за умови дотримання технології. «Цього року, приміром, треба було вчасно прокласти дренажні канави, щоб вивільнити землю від зайвої вологи. Холодний і дуже мокрий березень раптово змінило «літо». Рослини ожили, але коріння опинилось у воді, через що почало хворіти й гнити. Звісно, це негативно позначилося на врожайності», — розповідає Василь Михайлович.

До фермерських витрат належать і затрати на зарплатню найнятим збирачам полуниць. За день останні заробляють близько 500 гривень. Нині робочих рук не вистачало. Виноградівські фермери запрошували людей із Хустського й Тячівського районів, залучали охочих заробити через Інтернет. До декого з аграріїв попросилися на роботу роми.

Проблема нестачі сезонних працівників виникла після запровадження безвізового режиму, адже багато закарпатців влаштувались на роботу в країнах Євросоюзу. Через це, а також через здорожчання харчових продуктів та транспорту витрати на заробітну плату найманим працівникам відчутно зросли. Збираються ягоди лише вручну. Як правило, люди працюють, щойно розвидниться, й до 9-ї години ранку, поки не пече сонце. На гектарі полуниць потрібно задіяти щонайменше 30 чоловік — тоді можна встигнути зібрати стиглі ягоди.

Якщо відтік українців за кордон не припиниться, то з наступного року на робочі руки закарпатців розпочнеться справжнє полювання. До речі, на подібну проблему наразились і поляки. Українці швидко зорієнтувалися, що та ж сама робота у Скандинавії чи Німеччині значно вигідніша, ніж у Польщі, тому частина заробітчан перебралася туди. Як наслідок — нинішнього року польські аграрії фактично провалили збір ягід. Холодильні установки в Польщі лишилися недовантаженими.

А от на Закарпатті та в інших областях України, де чимало полуничних плантацій, ситуація протилежна. Тут не вистачає холодильників, тому врожай переважно, замість того щоб бути замороженим в Україні та насичувати вітчизняний ринок, продається за кордон. Хоча, за словами керівника райсільгосп-управління Хустської РДА Степана Чеписа, потроху крига скресає — у районі вже запрацювало два підприємства, які спеціалізуються на заготівлі ягід.

Але й тут виникає проблема робочих рук. Може утворитися ситуація, коли холодильників буде чимало, а завантажувати їх буде нічим. Закарпатські фермери-роботодавці не мають змоги конкурувати з польськими, а тим паче, скандинавськими або німецькими. Є певна межа розміру заробітної плати, яку вони у змозі платити найманим робітникам. Інакше працюватимуть собі у збиток. І селян можна зрозуміти — вони будуть там, де зможуть більше заробити. Дехто з фермерів вже замислюється над тим, чи не пошукати робітників-нелегалів із азіатських країн. В інших регіонах їх начебто вже чимало. Але це призведе, ймовірно, до ще серйозніших проблем: соціальної, демографічної, міжетнічної...

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Затримують виплати
Читати
Шантаж таки спрацював?
Читати
Стережись автомобіля
Читати
«Ти нам потрібен...»
Читати
Кір наступає
Читати
Попереду — темінь
Читати
Доживемо, тоді побачимо
Читати
Хворіти по-новому
Читати





При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове