Наша пошта

• Рядки з листів

Закон, панове, один для всіх

КОЛИ почалася Друга світова, мені було 6 років. Нині вже 83, і знову Україна у вогні. Щодня слухаю радіо, відслідковуючи події на сході держави, переживаю. Справді, доля України гірка і тяжка, тому-то нашого цвіту по всьому світу. Канада, США, Австралія, Польща, Росія, Італія, Португалія — де тільки не зустрінеш українця. Наш волелюбний народ після всіх утисків і поневірянь має право на щастя. Хочу вірити, що ми неодмінно переможемо всі негаразди. А наша Україна стане вільною, незалежною, демократичною державою. З нами воля, слава і геній Кобзаря!

Микола ДЕМ’ЯНЕНКО.

м. Бердянськ

Запорізької області.

Я не проти, щоб Президент України був серед когорти найбагатших людей світу, тільки не за рахунок бідності власного народу, руйнації держави. Пересічним українцям не потрібні власні літаки та яхти. Але вони повинні одержувати гідну зарплату і пенсію, мати соціальний і правовий захист, відчувати себе у власній країні захищеними, а для цього повинен бути закон один для всіх, а не окремо для багатих і бідних, як нині.

Володимир ОТЧЕНАШ.

м. Кодима

Одеської області.

Так склалося, що в мене нікого не залишилось із рідних. Вже всі на тому світі. І я на ладан дихаю, переніс інсульт, заледве рухаюсь. Тому домовивсь із сусідами, теж пенсіонерами, щоб мене похоронили. Вони живуть за 200 метрів, ближче до мене людей нема. Щодня телефонуємо одне одному. Мобільна компанія, послугами якої користуюсь, вирішила збільшити прибутки за рахунок абонентів. Скасували попередні тарифи і взяли по максимуму. Пояснював, що мені не потрібні Інтернет та дзвінки за кордон. Уявлення не маю, що таке електронна скринька, хоч сам інженер-будівельник за фахом. Будував у Канаді, проектував у Донецьку, викладав спецдисципліни в Бахчисараї. Але залишився «Ветеран праці» в минулому столітті. Днями одержу пенсію і поповню рахунок на 140 грн. Підозрюю, що поки дійте лист у редакцію, на рахунку вже грошей не залишиться. Не розумію, чому не можна, щоб споживачі самі обирали те, що їм потрібно. А їм насильно нав’язують своє, змушуючи платити за те, чим вони не користуються?

Юрій МИХАЙЛЕНКО.

с. Бовтишка

Олександрівського району

Кіровоградської області.

Теперішня Верховна Рада нагадує вулик, до якого навідався ведмідь. На мою думку, буде набагато більше користі від сесії й порядку в залі, якщо кількість депутатів скоротити вдвічі. Заодно зекономимо величезні кошти на утримання народних-ненародних обранців. Як не крути — матимемо самі плюси. Тож давайте спільно громадою добиватися виконання цієї пропозиції.

Василь БУРЯК.

с. Степанівка

Вінницького району

Вінницької області.

Невже у наших владців та воєначальників не щемить серце, коли хоронять 18-річних бійців, які загинули на Донбасі? Вони йдуть на смерть, навіть не встигнувши створити сім’ю, народити нащадків. Багато хто з них добровільно обирає пекло війни та стає на захист держави. Ми повинні зробити все, щоби наші молоді хлопці залишились жити. Можливо варто ввести вікове обмеження для участі у військових діях? Не слід посилати під снайперські кулі зовсім юних.

Тамара ГАЛИЧ.

м. Харків.