Добрий господар

Вирощування цибулі порею

ОКУЛЬТУРЕННЯ цибулі порею почалося в Малій Азії та Палестині. У сучасному світі ця цибуля є однією з найпопулярніших овочевих культур.

Порей має менш гострий смак, ніж ріпчаста цибуля. Її можна вживати у свіжому вигляді, консервувати, сік із цибулі порею має цінні дієтичні властивості.

Цю рослину часто називають королевою цибульних культур. Найцінніша частина порею — відбілена основа несправжнього стебла, яке має слабкий гострий смак.

Порей рекомендується вирощувати розсадою. Ґрунт має бути легкий перегнійний.

Цибуля порей дуже світло- і вологолюбна. Під час вегетації її потрібно регулярно поливати теплою водою. Поки рослини не підуть у ріст — щодня. Підживлення проводять кожні два-три тижні, чергуючи органічні та органічно-мінеральні добрива. Також порей любить настій курячого посліду (1:15).

Для одержання якомога довшої соковитої вибіленої ніжки у міру росту цибулі порею її підгортають, додатково підсапуючи стебла ґрунтом.

Цибулю порей доцільно розміщувати на одній грядці з кореневою селерою, чергуючи рядки. Тоді як від селери відгортають ґрунт, його нагортають на цибулю порей. При цьому слід лише розумно вибрати відстань між рядками.

На відміну від ріпчастої цибуля порей майже ніколи не уражується хворобами і шкідниками.

Листя порею наростає до глибокої осені, коли інші види вже не дають зелені. Культура може переносить приморозки до мінус 1⁰С. Проте цю цибулю бажано викопати наприкінці жовтня, до настання стійких морозів. Рослини підкопують вилами, обтрушують землю, коріння обрізають. Залишають листя завдовжки 25-30 см, а корені вкорочують до 2 см. Після просушування цибулю поміщають у високі ящики у вертикальному положенні, присипавши піском. За такого способу цибуля порей зберігається до весни.